Реєстраційний номер
0826U000086, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Комплексний підхід до активізації мовленнєвої діяльності у немовленнєвих дошкільників
Здобувач
Наволокова Олександра Олегівна,
Керівник Боряк Оксана Володимирівна
Опонент Пахомова Наталія Георгіївна
Опонент Бєлова Олена Борисівна
Рецензент Косенко Юрій Миколайович
Рецензент Чобанян Анна Варужанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному науково-педагогічному обґрунтуванню, розробленню та апробації системи активізації мовленнєвої діяльності у немовленнєвих дітей дошкільного віку. У центрі уваги – діти 4–5 років із сенсорною, моторною та сенсомоторною алалією, із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня та супутніми непрогресуючими когнітивними порушеннями (зокрема ММД).
Дослідження розглядає ранні етапи формування мовлення, під час якого своєчасна корекційно-педагогічна та медико-психологічна допомога може істотно змінити траєкторію нейророзвитку дитини, запобігти вторинним ускладненням та забезпечити умови для формування ефективної комунікативної поведінки.
У роботі здійснено фундаментальний аналіз сучасних теоретичних підходів до вивчення механізмів становлення мовлення у дітей з порушеннями розвитку, а саме: нейропсихологічного, лінгвістичного, психолого-педагогічного та медичного. Розкрито зміст категорій «немовленнєві діти», «активізація мовленнєвої діяльності», «раннє корекційне втручання», «мовленнєва готовність», «запуск мовлення».
Науково-педагогічне дослідження проводилось упродовж 2021–2025 рр. на базі Міжвідомчої наукової лабораторії корекційно-реабілітаційних технологій кафедри спеціальної та інклюзивної освіти СумДПУ імені А.С. Макаренка, закладів дошкільної освіти різних типів.
Загальна вибірка становила 63 дитини, із яких 67 % становили хлопчики. До складу вибірки увійшли діти з документально підтвердженими діагнозами, встановленими невропатологом, психіатром. На основі первинних результатів діагностики було сформовано контрольну групу (29 дітей), у якій корекційно-педагогічний супровід здійснювався за традиційними методиками, та експериментальну групу (34 дитини), у якій проводилася апробація розробленої автором моделі активізації мовленнєвої діяльності.
Одним із ключових результатів початкового етапу стало створення та апробація анкети-скринінгу, що дозволяє на ранніх етапах (2–4 роки) визначити ризики розвитку тяжких порушень мовлення. Анкета включає блоки оцінки нейророзвитку, поведінкових маркерів, слухових реакцій, сенсомоторного розвитку, просодичних та комунікативних характеристик. Її використання у практиці ЗДО дозволяє педагогам своєчасно направляти сім’ї на спеціалізоване обстеження, що значно скорочує латентний період між виявленням проблеми та початком терапії.
Важливим методичним результатом є створення адаптованої діагностичної моделі комплексного логопедичного обстеження немовленнєвих дітей.
У формувальній частині дослідження було структуровано та впроваджено триетапну систему активізації мовленнєвої діяльності, яка охоплює:
Підготовчий етап – формування передумов мовленнєвої активності (сенсорна інтеграція, моторика, просодичне налаштування, розвиток вокалізацій, наслідування).
Етап становлення елементарної мовленнєвої активності – поява перших слів, становлення артикуляційних позицій, розвиток фонематичних реакцій, стимуляція ініціативних висловлювань.
Заключний етап – розвиток самостійного фразового мовлення, який представлено як логічно завершений, інтегративний та найбільш тривалий компонент системи. Цей етап включає формування складової структури слова (побудова граматичних конструкцій, формування фраз через сюжетно-рольові ігри, театралізацію, діалогічні вправи та інтеграцію мовлення у повсякденні ситуації).
Особливої уваги заслуговує поділ мовленнєвих помилок за типами структурних порушень та розроблені авторські шляхи їх подолання.
У роботі описано механізми появи пропусків складів, феноменів надмірної вокалізації та атипових інтервенцій приголосних звуків, що дозволило запропонувати чіткі, технологічно вивірені алгоритми корекції.
Отримані на формувальному етапі результати засвідчили статистично значущу позитивну динаміку у дітей експериментальної групи.
Дата реєстрації
2026-01-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-09 / 2026-07-01
