Дисертація доктора філософії. Мотрук Юрій Богданович. Сапроксилобіонтні твердокрилі хвойних лісів Карпатського НПП

Реєстраційний номер

0826U000232, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

26-03-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Сапроксилобіонтні твердокрилі хвойних лісів Карпатського НПП

Здобувач

Мотрук Юрій Богданович,

Керівник Чумак Максим Васильович
Опонент Канарський Юрій Васильович
Опонент Бригадиренко Віктор Васильович
Опонент Сухомлін Катерина Борисівна
Рецензент Мірутенко Владислав Валентинович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"

Опис

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню сапроксилобіонтних твердокрилих (Insecta: Coleoptera) хвойних лісів Карпатського національного природного парку (далі – НПП), встановленню їхнього таксономічного різноманіття, а також структури домінування, хорологічної та трофічної структур угруповань у лісах, що відрізняються за віковими параметрами та ступенем антропогенного впливу. Метою дисертаційної роботи є встановлення таксономічного складу та структури населення та угруповань сапроксилобіонтних твердокрилих хвойних лісів Карпатського НПП. Об’єктом досліджень є сапроксилобіонтні твердокрилі (Insecta, Coleoptera) хвойних лісів Карпатського НПП, а предметом – структурна організація їхніх угруповань у різних за віком і рівнем антропогенного впливу хвойних лісах Карпатського НПП. Представлена робота є першим комплексним дослідженням таксономічного складу та структури угруповань сапроксилобіонтних твердокрилих різних за віком і рівнем антропогенного впливу хвойних лісів не тільки на території Карпатського НПП, а й в Українських Карпатах загалом. На території Карпатського НПП, були закладені 7 пробних площ. На кожній з дослідних ділянок, згідно загальноприйнятої та найбільш ефективної щодо обраної групи організмів методики, було встановлено комбіновані та прозорі бар’єрні пастки – політрапи, які функціонували цілодобово протягом усього вегетаційного періоду. У результаті проведених досліджень, у хвойних лісах Карпатського НПП було зібрано та ідентифіковано 13818 особин сапроксилобіонтних твердокрилих (Coleoptera), які належать до 493 видів, 50 родин, 15 надродин і 5 серій підряду всеїдних (Polyphaga). Найбагатшою за видовим складом виявилася родина Staphylinidae, до якої належать більше чверті всіх виявлених видів жуків – 129 (26,2%). Наступними за видовим багатством є родини Curculionidae – 41 вид (8,3%), Nitidulidae – 29 видів (5,9%), Cryptophagidae – 27 видів (5,5%) та Cerambycidae – 26 видів (5,3%). Усі інші родини становлять менше 5% видового складу. У процесі досліджень було виявлено 7 нових для фауни України видів, які належать до родини Staphylinidae: Aleochara peeziana, Plataraea nigrifrons, Placusa incompleta, Hydrosmecta longula, Liogluta alpestris, Dochmonota rudiventris та Paraphloeostiba gayndahensis. У результаті аналізу структури домінування населення сапроксилобіонтних твердокрилих хвойних лісів Карпатського НПП, не було відзначено видів-еудомінантів, а єдиним домінантом виступає Bibloporus minutus з родини Staphylinidae. Субдомінантами тут є 6 видів: Salpingus ruficollis з родини Salpingidae, Trypodendron lineatum з родини Curculionidae, Pteryngium crenulatum та Atomaria turgida з родини Cryptophagidae, Melanotus castanipes з родини Elateridae, та Leptusa pulchella з родини Staphylinidae. Рецедентами є 18 видів. Натомість, переважна більшість видів (468) належать до субрецедентів. У хорологічному відношенні, сапроксилобіонтні твердокрилі хвойних лісів Карпатського НПП відносяться до 13-ти зоогеографічних комплексів. При цьому домінують види з трансєвразійським (26,2%), європейсько-кавказьким (15,7%), голарктичним (14,5%) та європейським (12,8%) типами ареалів. За трофічною спеціалізацією на обох, здатних до живлення, стадіях онтогенезу – личинки та імаго, серед сапроксилобіонтних твердокрилих усіх типів хвойних лісів Карпатського НПП переважають міцетофаги, а наступною за репрезентативністю є група зоофагів. Серед личинок, після міцетофагів, переважають сапрофаги. На основі результатів порівняльного аналізу даних з різних за віком і рівнем антропогенного впливу хвойних лісів Карпатського НПП встановлено, що пралісові екосистеми переважають над іншими як за видовим багатством, так і за чисельністю сапроксилобіонтних твердокрилих. Виходячи з цього, можна констатувати, що хвойні праліси Карпатського НПП є важливим осередком збереження біорізноманіття сапроксилобіонтних твердокрилих.

Дата реєстрації

2026-02-04

Додано/оновлено в НРАТ

2026-02-04 / 2026-07-27