Реєстраційний номер
0826U000384, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Розслідування службових кримінальних правопорушень, учинених працівниками правоохоронних органів
Здобувач
Чепурна Тетяна Володимирівна,
Керівник Пясковський Вадим Валерійович
Опонент Сергєєва Діана Борисівна
Опонент Чаплинський Костянтин Олександрович
Рецензент Антощук Андрій Олександрович
Рецензент Таран Олена Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація є одним із перших вітчизняним дослідженням теоретичних та практичних засад розслідування службових кримінальних правопорушень, учинених працівниками правоохоронних органів, яке базується на актуальних узагальненнях слідчої та судової практики в контексті чинного кримінального процесуального законодавства.
У роботі сформовано наукові основи розслідування службових кримінальних правопорушень, учинених працівниками правоохоронних органів, що охоплює криміналістичну характеристику цього виду злочинів, рекомендації з організації початкового етапу розслідування, особливості проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів з урахуванням специфіки суб’єкта кримінальних правопорушень та умов протидії розслідуванню. Обґрунтовано, що традиційні підходи до методики розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності не повною мірою враховують специфіку статусу працівників правоохоронних органів, їх професійну підготовку, службові повноваження та можливості впливу на хід кримінального провадження, що зумовлює необхідність розроблення відповідної криміналістичної моделі розслідування.
Визначено та детально розкрито зміст елементів криміналістичної характеристики службових кримінальних правопорушень, учинених працівниками правоохоронних органів, серед яких виділено особу правопорушника, предмет протиправного посягання, способи вчинення кримінального правопорушення, слідову картину та обстановку вчинення кримінального правопорушення. Встановлено, що зазначені елементи криміналістичної характеристики перебувають у стійких кореляційних зв’язках, а їх урахування дозволяє підвищити ефективність формування слідчих версій, планування розслідування та вибору оптимальних тактичних рішень.
Сформовано типовий криміналістичний портрет особи правопорушника досліджуваної категорії кримінальних правопорушень, що включає наступні ознаки: чоловік, який служить в правоохоронних органах, переважно, на посадах середньої або молодшої ланки (слідчий, оперуповноважений, інспектор патрульної поліції, дільничний офіцер поліції, прокурор, податковий, митний інспектор), віком від 25 до 35 років, як правило, має вищу освіту магістерського рівня, перебуває у шлюбі, проживає в межах територіальної юрисдикції того правоохоронного органу, в якому він працює, має досвід роботи від трьох до десяти років, із домінуючим корисливим мотивом.
Описано предмет протиправного посягання, який охоплює як традиційні матеріальні цінності у вигляді грошових коштів і майна, так і сучасні форми активів, зокрема криптовалюту, що свідчить про адаптацію досліджуваної злочинності до нових економічних і технологічних умов.
Досліджено особливості способу вчинення таких кримінальних правопорушень, який охоплює: способи підготовки (вивчення нормативно-правових актів; обрання предмету посягання; підбір співучасників та осіб, які забезпечать корупційні зав’язки; встановлення активної комунікації між особами; моделювання поведінки та схем дій; визначення та підготовка місця, знарядь, усунення перешкод; передбачення можливостей викриття протиправної діяльності та проведення, у зв’язку із цим, негласних слідчих (розшукових) дій тощо); способи вчинення (носять прихований характер, зазвичай спрямовані на імітацію правомірної діяльності; характеризується вчиненням кількох кримінально караних діянь), способи приховування (діяння, спрямовані на приховування події кримінального правопорушення, причетності до неї особи, предмета правопорушення; знищення слідів, знарядь, засобів кримінального правопорушення; характеризуються високим рівнем латентності; мають ознаки кримінально караних діянь, адміністративних правопорушень, дисциплінарних проступків чи спричиняють наслідки застосування заходів забезпечення кримінального провадження).
Висвітлено особливості формування слідової картини та визначено характерні матеріальні сліди (документи, грошові кошти, матеріальні цінності, послуги чи нематеріальні блага, нашарування спеціальної хімічної речовини, електронні носії інформації, комп’ютерна техніка, цифрові (віртуальні) сліди; знаряддя вчинення кримінального правопорушення; тілесні ушкодження; традиційні трасологічні сліди тощо) та ідеальні сліди (підозрювані, потерпілі, заявники, колеги підозрюваних, члени сім’ї, близькі родичі, друзі, очевидці подій, співробітники оперативних підрозділів, які здійснювали негласні заходи).
Встановлено, що обстановка вчинення досліджуваної категорії кримінальних правопорушень формується сукупністю матеріальних, управлінсько-організаційних і морально-психологічних умов, які безпосередньо впливають на механізм злочинної діяльності та процес доказування.
Дата реєстрації
2026-02-27
Додано/оновлено в НРАТ
2026-02-27 / 2026-07-01
