Реєстраційний номер
0826U000552, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Специфіка ритму в китайській традиційній інструментальній музиці
Здобувач
Хуан Тайлун ...,
Керівник Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна
Опонент Коновалова Ірина Юріївна
Опонент Рало Олексій Миколайович
Рецензент Єрьоменко Андрій Юрійович
Рецензент Гура Вікторія Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
Опис
Найсуттєвішим культурно-історичним та суспільним досягненням будь – якого народу є його унікальна та своєрідна мистецька спадщина, яка в даному кваліфікаційному дослідженні представлена китайською традиційною інструментальною музикою. У такому контексті набуває своєчасності проблема національної та міжкультурної взаємодії в межах китайського традиційного інструментального мистецтва, яке визначається самобутністю з огляду на особливості репертуарного забезпечення, виконавської практики, збереження традицій музикування з подальшою їх екстраполяцією в світовий мистецький простір. Вивчення умов виникнення традиційних музичних інструментів, їх конструкційних характеристик, прийомів гри та особливостей функціонування актуалізує проблему засобів музичної виразності, зокрема, специфіки ритму в традиційній музично інструментальній культурі Китаю.
Загалом, означена проблема специфіки ритму в китайській традиційній інструментальній музиці має резерви щодо остаточного опрацювання. Теоретико-методологічною базою для кваліфікаційного дослідження стали праці українських дослідників: В. Громченка, О. Зав’ялової, І. Коновалової, Г. Побережної, І. Польської, О. Рала, О. Самойленко, О. Стахевича, О. Устименко-Косоріч, Л. Шаповалової, С. Шипа, І. Юдкіна-Ріпуна та ін., а також китайських вчених: Сун Пенсян, Ху Пін, Хуан Чень, Чень Наньпу, Чжан Сяохао, Чжу Сиси, Ян Чжеюй, Янь Чжихао, Лю Бінцян, Лю Сяосі та ін.
Натомість, незважаючи на те, що сучасне музикознавство у своїх здобутках вже має певні важливі напрацювання щодо різноманітних питань мистецтва гри на традиційних інструментах та інструментального виконавства, на сьогоднішній день проблема ритму в китайській традиційній музиці як специфічне мистецьке явище, що тривалий час розвивалося в еволюційній єдності з самим музичним інструментарієм, залишається малодослідженою.
Це зумовлює актуальність і новизну теми дисертації, а також визначає її науково-практичне призначення у напряму обґрунтування методологічно доцільних позицій комплексного аналізу китайського традиційного інструментального виконавства як цілісного художнього явища, розвиток якого пов'язаний з культурно- історичними процесами і трансформаційними змінами у виконавській практиці.
Мета дослідження полягає в осмисленні специфіки ритму в традиційній інструментальній музиці Китаю в контексті історико культурних особливостей розвитку музичного мистецтва країни.
У першому розділі розглянуто історико-теоретичні аспекти дослідження проблеми взаємодії традиційного і сучасного в інструментальній китайській музиці. У фокусі уваги опинились питання традиційної музики Китаю як соціокультурного явища у динаміці культурно-історичних змін.
Отже, різноманітність музикознавчих підходів відображає складну природу музичного мистецтва, його багатогранність. Матеріал цього розділу надає підстави для дослідження традиційної музики як ціннісного мистецького доробку народу Китаю з огляду на процеси трансформації, удосконалення та виконавського втілення в сучасному світі, у таких проєкціях: традиційне інструментальне мистецтво крізь призму усвідомлення його трансформаційних закономірностей у процесі музично-культурної еволюції; взаємовплив та синтез музичних культур Сходу та Заходу, зокрема, обмін мистецькими напрацюваннями з метою збереження національної спадщини та запозичення європейського досвіду, історичні особливості розвитку ансамблевого жанру, в якому традиційні інструменти виступають невід’ємним учасником; проблеми музикування на традиційних інструментах, у тому числі, на ударних, поширення традиційного виконавського мистецтва, узагальнення виконавських виражальних засобів в традиційній інструментальній музиці та їх екстраполяція на сучасну виконавську практику.
Другий розділ «Ритм у китайській традиційній інструментальній музиці:музикознавчий аспект» присвячено ритму як музикознавчій проблемі, а також значенню ритму в традиційному інструментальному музичному мистецтві. Особливу увагу приділено чуттю музичного ритму, як універсальній категорії, яка розглядається на основі симбіозу загального поняття ритму (як універсального явища), біоритму (як відчуття, що властиве фізіологічній природі людини), музичного ритму (як поняття, що мало історичні передумови становлення), музично-теоретичного вчення про ритм як один із найважливіших емоційно-виражальних і формоутворювальних елементів музичної мови.
У третьому розділі «Традиційне інструментальне мистецтво Китаю як феномен музичної практики» висвітлено питання становлення та розвитку музичного інструментарію в контексті китайських національних традицій. У цьому аспекті розглянуто еволюційні процеси традиційних музичних інструментів Китаю з урахуванням зовнішніх впливів.
Дата реєстрації
2026-03-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-12 / 2026-07-01
