Реєстраційний номер
0826U000655, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Механізми формування змін центральної нервової системи після повторюваного впливу вибухової хвилі
Здобувач
Чабан Владислав Олександрович,
Керівник Козлова Юлія Василівна
Опонент Булик Роман Євгенович
Опонент Костенко Віталій Олександрович
Рецензент Жилюк Володимир Іванович
Рецензент Царьов Олександр Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертація присвячена встановленню особливостей патоморфологічних змін гіпокампа та мозочка, порушень когнітивно-поведінкових функцій та динаміки змін нейротрофічного фактора мозку у різні терміни після повторюваної вибухо-індукованої нейротравми. Основна увага роботи спрямована на комплексний аналіз патогенетичних механізмів формування відстрочених неврологічних розладів за умов багаторазового впливу вибухової хвилі.
Мета роботи полягала у встановленні ланок патогенезу експериментальної повторюваної вибухо-індукованої нейротравми шляхом дослідження поведінково-когнітивних профілів, патоморфологічних змін гіпокампа та мозочка щурів та порушення гомеостазу нейротрофічного фактору мозку.
Для дослідження використано 154 білих безпородних щурів-самців масою 220-270 г. Відібрані щури були рандомізовано розділені на три основні групи: інтактну (n=24), контрольну (n=35) та експериментальну (n=95). Інтактні тварини знаходились у звичайних умовах і не зазнавали жодного втручання. Контрольні тварини піддавалися короткочасному наркозу інгаляційним галотаном та іммобілізації без дії вибухової хвилі. На групі експериментальних тварин моделювали повторювану вибухо-індуковану нейротравму шляхом трикратного впливу повітряної вибухової хвилі з піковим надлишковим тиском (31,6±4,8 кПа), що відповідає легкому ступеню травми. Дослідження проводились у динаміці на 1-у, 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у та 28-у добу після травми.
Наукова новизна роботи. Вперше було досліджено динаміку когнітивно-поведінкових, морфологічних та біохімічних змін на 1, 3, 7, 14, 21 та 28 добу після повторюваної вибухо-індукованої нейротравми.
Встановлено, що поведінкові зміни мають двофазний характер: психомоторне збудження у гострому (1-7 доба) та депресивноподібний стан у ранньому (14-28 доба) посттравматичному періоді.
Встановлено довготривале погіршення просторової пам’яті та навігаційних стратегій у щурів з травмою, які зберігались до 28 доби включно.
Показано, що погіршення асоціативної пам’яті у гострому періоді та її нормалізація на 28 добу посттравматичного періоду.
Простежено динаміку циркуляторних та метаболічних змін гіпокампа і мозочка щурів після 3-кратного впливу вибухової хвилі.
Встановлено значне підвищення рівня BDNF у 1 добу, та поступова його нормалізація на 28 добу посттравматичного періоду.
На основі кореляційного аналізу встановлено системний сильний зв’язок (r=+0,95; p<0,01) між латентним часом пошуку притулку та кількістю помилок у лабіринті Барнса. Також визначено кореляцію між показниками піднесеного хрестоподібного лабіринту: майже абсолютний зворотний зв’язок між перебуванням у темних відсіках та часом перебування на перехресті (rs = -0,99; p<0,01 на 28-у добу) та сильний прямий зв’язок між повним та неповним грумінгом (rs = +0,92; p<0,01 на 7-у добу).
Теоретична та практична цінність роботи. Отримані дані розширюють сучасні уявлення про патогенез повторюваної вибухо-індукованої нейротравми (пВІНТ). Це відкриває перспективи для розробки патогенетично обґрунтованих стратегій фармакологічної корекції з урахуванням специфіки гострого та раннього посттравматичного періодів, а також для пошуку ефективних методів профілактики віддалених ускладнень.
Отримані морфологічні результати можна використовувати для розробки засобів що сприяють відновленню судинної стінки та покращують метаболізм нейронів.
Зміни рівня BDNF у плазмі крові допоможе лабораторно простежувати перебіг компенсаторних реакцій у головному мозку після пВІНТ.
Крім цього, отримані результати дослідження можуть застосовуватися у навчальному процесі кафедри патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології та можуть стати теоретичною основою для подальших досліджень впливу пВІНТ на військових.
Дата реєстрації
2026-03-26
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-26 / 2026-07-01
