Реєстраційний номер
0826U000745, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості геологічної будови і перспективи нафтогазоносності північно східного схилу Крукеницької западини
Здобувач
Михайловський Ігор Зіновійович,
Керівник Федоришин Дмитро Дмитрович
Опонент Максимчук Валентин Юхимович
Опонент Шайнога Ігор Володимирович
Рецензент Омельченко Валерій Григорович
Рецензент Кузьменко Едуард Дмитрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Опис
Дисертація на здобуття наукового доктора філософії за спеціальністю 103 – Науки про Землю галузі знань 10 – Природничі науки. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Міністерства освіти і науки України. – Івано-Франківськ, 2026.
Дисертаційна робота присвячена всебічному вивченню геологічної будови та оцінці перспектив нафтогазоносності неогенового комплексу північно‑східного схилу Крукеницької западини, що входить до складу Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Мета роботи полягає в уточненні структурно‑фаціальних особливостей цієї окраїни, встановленні основних чинників формування порід‑колекторів і флюїдоупорів, а також у розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо пошуково‑розвідувальних робіт на вуглеводні. Дослідження поєднує традиційні польові та лабораторні підходи з сучасними геофізичними методиками і математичним моделюванням, що дозволяє отримати інтегровану картину геологічних процесів, які визначали формування осадкового чохла і розміщення потенційних пасток вуглеводнів.
У роботі проведено детальну літолого‑стратиграфічну характеристику фундаменту та осадового чохла, зокрема нижньосарматського газоносного комплексу, що є ключовим для розуміння розподілу колекторських відкладів у межах схилу. На основі кореляції промислово‑геофізичних розрізів свердловин і аналізу сейсмічних даних виконано реконструкцію палеогеоморфології дна басейну седиментації, що дозволило встановити зв’язок між палеорельєфом і літологічною неоднорідністю відкладів. Виявлено, що джерелом постачання теригенного матеріалу в баден‑сарматський басейн була молода Карпатська споруда, а основними механізмами транспортування і перерозподілу матеріалу виступали глибинні течії, що визначали зональність осадконагромадження і локалізацію піскуватих тіл з підвищеними колекторськими властивостями.
Особливу увагу в роботі приділено вивченню тектонічних елементів неогенового комплексу. На підставі аналізу структурних побудов і результатів 3D‑моделювання сейсморозвідувальних досліджень північно‑східна окраїна Крукеницької западини інтерпретується як каскадна смуга повздовжніх безкореневих скидів, ускладнених поперечними зсувами та антитетичними диз’юнктивними порушеннями. Встановлено домінуючу роль гравітаційних сил у формуванні блокової будови досліджуваної ділянки, що у поєднанні з палеогеоморфологічними особливостями донеогенового ложа призводило до утворення локальних плікативних структур облягання в нижній частині неогенового комплексу. Така тектонічна організація створює складний набір структурних пасток, де поєднання стратиграфічних бар’єрів і локальних структурних підйомів може сприяти акумуляції вуглеводнів.
Методологічно робота вирізняється застосуванням сучасних геофізичних технологій, зокрема 3D‑інтерпретації сейсмічних даних, що дозволило простежити положення донеогенової основи по площі, виявити гравігенні тектонічні порушення, а також визначити кути і азимути нахилів продуктивних горизонтів усередині неогенового розрізу. Використання цих підходів дало змогу виділити межі зон з покращеними колекторськими властивостями і зони глинизації в міжсвердловинному просторі, що має безпосереднє практичне значення для планування пошуково‑розвідувальних свердловин і оцінки їхньої ефективності. Крім того, у роботі застосовано статистичну обробку даних і математичне моделювання для прогнозування розподілу вуглеводневих пасток на невивчених ділянках, що дозволяє зменшити ризики при виборі цілей буріння.
Наукова новизна дисертації полягає у кількох взаємопов’язаних положеннях. По‑перше, північно‑східна окраїна Крукеницької западини вперше інтерпретується як каскадна смуга повздовжніх безкореневих скидів, що ускладнена різноспрямованими диз’юнктивними порушеннями. По‑друге, підкреслено домінуючу роль гравітаційних сил у формуванні блокової будови та локальних плікативних структур, що раніше не розглядалося у такому обсязі для цієї ділянки. По‑третє, підтверджено інтерпретацію донеогенової основи як крутого повздовжнього схилу глибокої ерозійної палеодолини, що має важливі наслідки для розуміння зонального розподілу колекторських відкладів. По‑четверте, уперше в структурних побудовах використано результати 3D‑моделювання сейсморозвідувальних досліджень, що дозволило більш точно визначити просторове положення продуктивних горизонтів і межі зон з підвищеними колекторськими властивостями.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання для коригування існуючих і постановки нових пошуково‑розвідувальних робіт на вуглеводні в межах північно‑східної окраїни Крукеницької западини. Уточнені геологічні моделі і карти зон з підвищеною колекторською якістю можуть бути застосовані при виборі місць для розвідувального буріння, оптимізації програм сейсморозвідувальних робіт і при оцінці економічної доцільності розвідки на конкретних ділянках.
Дата реєстрації
2026-04-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-01 / 2026-07-01
