Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000747, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Агробіологічна ефективність контролю фітофагів пшениці озимої в Центральному Лісостепу України Здобувач Вакуленко Володимир Васильович, Керівник Кривенко Анна Іванівна Опонент Лозінський Микола Владиславович Опонент Лавриненко Юрій Олександрович Опонент Федорчук Михайло Іванович Рецензент Рудік Олександр Леонідович Опис «Агробіологічна ефективність контролю фітофагів пшениці озимої в Центральному Лісостепу України» – дисертація на здобуття третього освітньо–наукового рівня (доктора філософії) за спеціальністю 201 − Агрономія (20 «Аграрні науки та продовольство»). Актуальність теми дисертаційної роботи обумовлена кліматичними змінами у зоні Центрального Лісостепу, що є одним із визначальних чинників трансформації агроекосистем і також безпосередньо впливають на стабільність функціонування агробіоценозів, формування їх біотичного компоненту та рівень продуктивності сільськогосподарських культур. Підвищення середньорічних температур, збільшення частоти посух, нерівномірність розподілу опадів, а також зростання частоти екстремальних погодних явищ, зумовлюють істотні зміни у формуванні фітосанітарного стану агроценозів, зокрема активізацію розвитку та поширення шкідливих ентомокомплексів. Це призводить до зростання фітосанітарного навантаження на агроценози та підвищення ризику втрат урожаю і погіршення якості продукції. Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного аналізу ентомокомплексу агробіоценозу пшениці озимої, оцінка сучасного фітосанітарного стану та визначення видового складу домінуючих фітофагів у зоні Центрального Лісостепу України. Особлива увага, приділяється вивченню закономірностей формування врожайності та якості зерна на основі взаємозв’язку структурних елементів урожаю з абіотичними й біотичними чинниками та застосуванням агробіотехнологічних підходів як складових системи комплексного захисту культури за умов кліматичних змін. Вперше встановлено закономірності формування ентомокомплексу агробіоценозу пшениці озимої в умовах змін клімату з урахуванням комплексної дії агрокліматичних і агротехнологічних факторів. Встановлено закономірності впливу попередників і систем основного обробітку ґрунту на формування чисельності ґрунтоживучих фітофагів. Виявлено взаємозв’язок між рівнем фітосанітарного навантаження і показниками продуктивності та якості зерна пшениці озимої. У результаті проведених досліджень доведено, що визначальний вплив на ефективність комплексної системи захисту озимої пшениці від фітофагів мають агротехнічні заходи. Удосконалено систему захисту озимої пшениці шляхом оптимізації застосування сучасних хімічних і біологічних препаратів у поєднанні з регіональними агрокліматичними особливостями. Встановлено, закономірності взаємозв’язку між фітосанітарним станом посівів, видовим складом шкодочинних ентомологічних комплексів та агрокліматичними умовами, сортовими особливостями рослин, технологією вирощування і системою захисту. Розроблені технологічні рішення забезпечують стабілізацію фітосанітарного стану посівів, зниження чисельності домінантних фітофагів до економічно безпечного рівня. В агробіоценозі посівів пшениці озимої ідентифіковано 58 видів комах–фітофагів, що належать до 21 родини. Найчисельніші групи шкідників, належать до рядів рівнокрилих і напівтвердокрилих, які становлять 40,4 та 24,8 % від загальної кількості виявлених фітофагів. Другою за чисельністю групою є твердокрилі (12,6 %). Найменше представлені перетинчастокрилі (6,1 %) та прямокрилі (2,6 %) комахи. У структурі шкідливого ентомокомплексу пшеничного агроценозу провідне місце посідав комплекс сисних фітофагів. Найбільшої чисельності набували представники родини щитників–черепашок (Scutelleridae), серед яких домінував вид – шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Суттєву частку фітофагів становили попелиці (надродина Aphidoidea) – велика та звичайна злакові попелиці. Серед трипсів (родина Thripidae) найпоширенішим і найнебезпечнішим видом був пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.). У польових дослідженнях з оцінювання ефективності біологічних препаратів у контролі сисних шкідників встановлено їхню достатньо високу технічну ефективність у ранні строки після застосування. Обприскування посівів сучасними інсектицидами, обмежувало чисельність личинок шкідливої черепашки на рівні 86,6 %, злакових попелиць – 88,0 %, трипсів – 92,8 %. Поєднання суміші препарату Енжіо 247 SС та прилипача Тандем, забезпечило ефективність на рівні 92,8–100 %. Застосування відповідного варіанта технології забезпечило збереження врожаю на рівні 1,25 т/га. Встановлено, що в умовах Центрального Лісостепу України, найбільш сприятливими для формування більш продуктивних рослин, є пізній строк сівби (30 вересня), який забезпечував мінімальний розвиток кореневих гнилей, зниження чисельності шкідливих організмів і призводив до збереження високої густоти сходів. Дата реєстрації 2026-04-01 Додано в НРАТ 2026-04-01 Закрити