Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001048, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Цистоізоспороз собак (поширення, діагностика та заходи боротьби) Здобувач Суворов Роман Сергійович, Керівник Мельничук Віталій Васильович Опонент Богач Микола Володимирович Опонент Бригадиренко Віктор Васильович Рецензент Михайлютенко Світлана Миколаївна Рецензент Кручиненко Олег Вікторович Опис У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, видового складу збудників цистоізоспорозу собак в умовах міста Харків (Україна), діагностики та диференційної діагностики, а також ефективності лікувальних заходів за цистоізоспорозу собак. Встановлено, що на території м. Харків у собак виділено один вид цистоізоспор – Cystoisospora canis Nemeseri, 1959 (Apicomplexa, Sarcocystidae), середня екстенсивність інвазії становить 14,3 %. Отримано нові дані щодо перебігу цистоізоспорозу в складі мікстінвазій травного тракту собак. Цистоізоспороз у 70,8 % собак має асоціативний перебіг. Водночас, у 29,2 % собак виявлено цистоізоспорозну моноінвазію. Всього виділено 10 асоціацій Cystoisospora canis зі збудниками нематодозів та цестодозів, які складалися з двох (71,9 %), трьох (25,1 %) та чотирьох (3,0 %) паразитів. Найбільш поширеними співчленами Cystoisospora canis є збудники нематодозів, а саме: Toxocara canis (Werner, 1782) Stiles, 1905 (53,3 % від мікстінвазій) та Trichuris vulpis Froelich, 1789 (39,5 %). Рідше – цестоди Dypilidium caninum (Linnaeus, 1758) (24,6 %) та нематоди Uncinaria stenocephala (Railliet, 1884) (13,8 %). Визначені особливості породної та вікової сприйнятливості собак до C. canis, а також показники сезонної динаміка за цистоізоспорозу. Породна сприйнятливість собак до Cystoisospora canis характеризується найбільшим інвазуванням метисів і безпородних тварин (31,4 % від хворих тварин). Рідше цистоізоспороз діагностують у собак мисливських (26,3 %), службових (20,8 %) та декоративних (21,6 %) порід. Серед собак мисливських порід найбільш інвазованими виявилися лабрадор ретривери (21,8 %), серед собак службових порід – середньоазіатські вівчарки (18,2 %), аляскінські маламути (15,8 %), німецькі вівчарки (15,5 %), добермани (15,4 %), серед собак декоративних порід – пуделі (12,1 %), французькі бульдоги (11,1 %). Екстенсивність цистоізоспорозної інвазії з віком собак знижується і становить у цуценят до 6-місячного віку 32,0 %, у собак віком 6–12 місяців – 18,9 %, 1–3 років – 4,7 %, 3–6 років – 4,7 %, старших 6-річного віку – 2,7 %. Сезонна динаміка цистоізоспорозу собак характеризується піком інвазії влітку (ЕІ – 17,2 %) та восени (ЕІ – 19,6 %). Зниження показників інвазованості собак цистоізоспорами встановлено взимку (ЕІ – 6,7 %). Досліджено рівень контамінації дистальних відділів кінцівок собак ооцистами цистоізоспор на території м. Харків залежно від місць їх вигулу. Встановлено, що показники екстенсивного та інтенсивного індексу контамінації становили 12,4 % та 2,4 ± 1,7 ооцист відповідно. Причому, найбільш забрудненими були змиви з дистальних відділів кінцівок собак, які вигулювалися на території прибудинкових територій (ЕІК – 22,4 %, ІІК – 2,7 ± 1,9 ооцист). Менш контамінованими ооцистами цистоізоспор були змиви з дистальних відділів кінцівок собак, які вигулювалися на території міських скверів та парків (ЕІК – 9,3 %, ІІК – 1,8 ± 0,9 ооцист) та позаміських озеленених територій (ЕІК – 1,0 %, ІІК – 1,0 ± 0,0 ооциста). Також виявлено, що забрудненість дистальних відділів кінцівок собак ооцистами цистоізоспор у 31,3 % випадках реєструвалася в асоціації з іншими збудниками кишкових гельмінтозів, а саме: яйцями токсокар, трихурисів та коконами дипілідій у дво- (75,0 %) та трикомпонентних (25,0 %) асоціаціях. Показники інвазованості собак цистоізоспорами значно впливають на ступінь прояву клінічних змін з боку температури, пульсу, частоти дихання та вираженості перебігу хвороби. За інтенсивності цистоізоспорозної інвазії до 500 ооцист/г у собак зростає частота пульсу (на 7,6 %, Р < 0,05) порівняно з показниками у клінічно здорових собак. Клінічні ознаки у інвазованих собак характеризуються анемічністю слизових оболонок (15,4 %), тьмяністю шерсті (35,9 %), пригніченням (28,2 %), виснаженням (2,6 %), зневодненням (15,4 %), зниженням апетиту (28,2 %), спрагою (41,0 %), блюванням (15,4 %), здуттям черева (17,9 %), болючістю черевної стінки при пальпації (25,6 %), водянистою діареєю (10,3 %), водянистою діареєю з домішками слизу (10,3 %) з різнем ступенем прояву. За інтенсивності цистоізоспорозної інвазії більше 500 ооцист/г у хворих собак зростає температура тіла (на 2,6 %, Р < 0,001), частота пульсу (на 16,9 %, Р < 0,001) та частота дихання (на 49,1 %, Р < 0,001) порівняно з показниками у клінічно здорових собак. Клінічні ознаки у інвазованих собак характеризуються тьмяністю шерсті (100,0 %), пригніченням (100,0 %), виснаженням (100,0 %), зневодненням (100,0 %), спрагою (100,0 %), болючістю черевної стінки при пальпації (100,0 %), блюванням (92,3 %), здуттям черева (88,5 %), анемічністю слизових оболонок (88,5 %), відмовою від корму (57,7 %), зниженням апетиту (42,3 %), водянистою діареєю (23,1 %), діареєю з домішками слизу (42,3 %), діареєю з домішками крові (19,2 %), діареєю з домішками слизу та крові (15,4 %). Дата реєстрації 2026-04-15 Додано в НРАТ 2026-04-15 Закрити