Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001055, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Гносеологія органічних законів суспільства: метаантропологічні цінності Здобувач Щербай Іванна Романівна, Керівник Сливка Степан Степанович Опонент Гоцуляк Юрій Вікторович Опонент Савайда Олена Іванівна Рецензент Коваль Ігор Мирославович Рецензент Ковальчук Віталій Богданович Опис Робота є одним із перших досліджень, у якому здійснено комплексний аналіз гносеології органічних законів суспільства, метаантропологічних цінностей. Адже сучасна філософія права стоїть перед викликом осмислення глибинних механізмів людського буття в умовах глобальних цивілізаційних змін, духовної фрагментації та кризи правосвідомості. Пошук органічних законів, що зберігають гармонію між природним, соціальним і духовним началами людини, стає одним із пріоритетних напрямів філософсько-правової думки ХХІ століття. Тому дослідження гносеології органічних законів суспільства має на меті не лише розкрити теоретичну сутність правового знання, а й виявити його аксіологічну, екзистенційну і духовно-онтологічну основу, що забезпечує єдність пізнання, моралі й суспільного пошуку. У першому розділі «Історіографія та наукознавчі проблеми дисертаційного дослідження» авторка виявляє, що поняття «органічного» у філософії права має складну генеалогію – від античних уявлень про космічну гармонію, через християнське розуміння духовного порядку, до сучасних синергетичних теорій соціальної самоорганізації. Вперше здійснено системний аналіз джерел філософсько-правового пізнання органічності. Наукова новизна першого етапу полягає у введенні в науковий обіг поняття метаантропологічного підґрунтя суспільного права – такого, що виходить за межі антропоцентризму й осмислює людину як ланку космічної єдності буття. Заплановано інтерпретацію гносеології права як системи пізнання духовно-онтологічних структур, у яких істина, добро і порядок постають не як абстрактні ідеї, а як живі складники органічного закону. Визначено, що методологічна основа дослідження має синкретичний характер: поєднує герменевтичне, синергетичне й метаантропологічне бачення права як цілісності, що саморозвивається. Другий розділ «Гносеологія органічних законів суспільства в контексті метаантропології» присвячено розгортанню гносеології органічних законів у контексті метаантропології. Тут доведено, що пізнання органічності є водночас пізнанням зв’язку природи, людини й суспільства у процесі їх духовного взаємопроникнення. Суспільство розглядається як поле дії природних і духовних енергій, у якому кожен рівень буття корелює з іншими. Новизна полягає у визначенні синергетичного змісту метаантропологічних джерел органічних законів: замість лінійної причинності пропонується бачення гармонійної взаємодії, де розвиток відбувається через співналаштування і самоузгодження різних форм життя. У такий спосіб розкрито внутрішню динаміку суспільного порядку, що постає не як нав’язана форма, а як саморозкриття духовної закономірності. Останній розділ дисертації «Метаантропологічні парадигми органічних законів суспільства» присвячено системному осмисленню метаантропологічних парадигм органічних законів суспільства. Авторка вперше вводить у філософсько-правову термінологію поняття ордологічних концептів, що позначають духовно-онтологічний рівень правового порядку, у якому суспільство і Космос взаємно віддзеркалюють один одного. Ордологічність трактується як принцип внутрішнього узгодження законів буття, де право є відображенням космічного логосу у структурі людської культури. Такий підхід розкриває новий тип правового мислення – гармонійно-синергетичний, що ґрунтується на ідеї природної упорядкованості світу. Узагальнюючи результати, дисертація формує цілісну наукову концепцію органічних законів суспільства, у якій пізнання і буття, право і духовність зливаються в єдину систему. Гносеологія перспектив дає змогу побачити суспільство як духовний Космос, де кожен індивід є мікрокосмосом Правди і добра. Метаантропологічна парадигма відкриває можливість переосмислення основ права як живого процесу самопізнання людства, що спрямований до гармонії з Вищими законами буття. У цьому виявляється головна наукова цінність дослідження: воно не тільки описує органічні закони, а створює нову модель філософсько-правового мислення – мислення, у якому пізнання, свобода і духовність постають єдиним шляхом до онтологічної гідності людини та справжньої цілісності суспільства. Дата реєстрації 2026-04-15 Додано в НРАТ 2026-04-15 Закрити