Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001057, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Вплив інформаційного простору мережі Інтернет на формування неправомірної поведінки неповнолітніх: кримінологічний аспект Здобувач Безпалов Роман Володимирович, Керівник Коваль Марія Мирославівна Опонент Рогатинська Ніна Зіновіївна Опонент Ландіна Анна Валентинівна Рецензент Бундз Ростислав Олегович Рецензент Лесько Наталія Володимирівна Опис У дисертації проведено комплексне дослідження впливу інформаційного простору мережі Інтернет на формування неправомірної поведінки неповнолітніх. У першому розділі встановлено, що стрімкий розвиток цифрових технологій і масове поширення інформаційного простору мережі Інтернет у життя неповнолітніх створюють суттєві виклики для їхньої інформаційної безпеки та можуть сприяти формуванню неправомірної поведінки. Проведено комплексний аналіз кримінологічних, соціальних, психологічних і правових аспектів впливу інформаційного простору на протиправну мотивацію та поведінкові стратегії неповнолітніх. Удосконалено авторське розуміння інформаційного простору мережі Інтернет як глобальної, анонімної, такої, що не має чітких кордонів і є слабо контрольованою системи, яка формується користувачами за допомогою цифрових пристроїв і гаджетів. Встановлено, що інформаційний простір не завжди породжує злочинність, однак притаманні йому криміногенні властивості здатні сприяти формуванню делінквентної поведінки користувачів, зокрема неповнолітніх. У другому розділі доведено, що подолавши традиційні географічні бар’єри, Інтернет відкрив безпрецедентні можливості для поширення інформації та комунікації. Зростання доступності мережі та значне збільшення кількості користувачів, особливо серед неповнолітніх, за останні десять років призвело до понад стократного зростання обсягу інформації, що споживається населенням України. Це перевищує когнітивні можливості більшості людей щодо її повноцінного осмислення й використання та сприяє формуванню, так званого кліпового мислення, характерною ознакою якого є поверхневе, фрагментарне сприйняття дійсності. Указані трансформації зумовлюють суттєве посилення впливу мережі Інтернет на процеси соціальної модернізації, що пояснюється провідною роллю глобальної мережі серед основних джерел інформації. Обґрунтовано, що недостатній рівень захищеності неповнолітніх від протиправного контенту в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет посилює проблеми, пов’язані з торгівлею дітьми, дитячою порнографією та проституцією, суїцидальною поведінкою, формуванням екстремістських поглядів та ідеологій, а також сприяє омолодженню наркобізнесу й збільшенню кількості випадків залучення неповнолітніх до кримінально-протиправної діяльності за допомогою мережі Інтернет. Доведено, що контент мережі Інтернет сприяє формуванню у неповнолітніх спотворених уявлень про норми соціальної поведінки, підвищенню толерантності до насильства, поширенню сексуалізованих моделей взаємодії, а також зростанню рівня сугестивності та конформізму. Соціальні мережі, онлайн-ігри з елементами жорстокості, відеоматеріали з демонстрацією насильницьких дій, форуми асоціальної спрямованості та деструктивні інтернет-спільноти виступають джерелами девіантних ролей, які неповнолітні активно засвоюють і відтворюють у власній поведінці. У третьому розділі виокремлено суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки неповнолітніх у мережі Інтернет, об’єднаних у три основні групи: фізичні особи, громадські організації та органи державної влади. На основі результатів емпіричного дослідження встановлено поширеність кібергрумінгу, цифрових форм маніпулятивного впливу та підвищену віктимність неповнолітніх у мережі Інтернет. Виявлено низький рівень обізнаності частини респондентів щодо механізмів захисту, домінування пасивних моделей реагування на онлайн-загрози та обмежену готовність звертатися по допомогу. Особливу увагу приділено використанню штучного інтелекту як нового інструменту криміногенного впливу, що ускладнює ідентифікацію ризиків та потребує розвитку цифрової критичності у неповнолітніх. Обґрунтовано систему практичних алгоритмів індивідуального запобігання, спрямованих на раннє розпізнавання загроз, безпечну цифрову взаємодію, припинення небезпечних контактів, звернення по допомогу та формування навичок психологічної саморегуляції. Доведено, що поєднання правових, психологічних та освітніх заходів індивідуальної профілактики сприяє зниженню рівня віктимізації неповнолітніх та підвищує ефективність кримінологічного запобігання в цифровому середовищі. Дата реєстрації 2026-04-15 Додано в НРАТ 2026-04-15 Закрити