Реєстраційний номер
0826U001171, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Ґенеза етатизму у контексті православного віровчення
Здобувач
Ситайло Юрій Вікторович,
Керівник Соколовський Олег Леонідович
Опонент Филипович Людмила Олександрівна
Опонент Лозовицький Василь Миколайович
Рецензент Козловець Микола Адамович
Рецензент Гуцало Людмила Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Опис
Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі держави у сфері світоглядного, морального та релігійного регулювання, що особливо загострюється в умовах російсько-української війни. Етатизм постає як світоглядно-ідеологічна парадигма, у межах якої держава набуває сакралізованого статусу та підпорядковує релігійний дискурс політичним цілям, легітимуючи насильство й колективну підлеглість. Це зумовлює необхідність комплексного аналізу історичних, богословських і філософських передумов формування етатистського мислення в православній традиції.
У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження етатизму, розкрито його витоки в ранньохристиянській традиції та еволюцію у візантійській моделі взаємодії Церкви і держави. Проаналізовано трансформацію етатизму в сучасному православ’ї, зокрема в ідеології «русского мира», а також визначено цивілізаційні, екзистенційні та безпекові виміри етатистських наративів у контексті російсько-української війни.
Встановлено, що в українському науковому дискурсі етатизм досліджується в межах кількох підходів: інституційного (державно-церковні відносини), богословсько-аналітичного та критично-релігієзнавчого, що розглядає його як складний світоглядний феномен сакралізації влади. Обґрунтовано доцільність міждисциплінарного підходу до аналізу етатизму як багатовимірної соціокультурної системи.
Наукова новизна полягає у здійсненні цілісного філософсько-релігієзнавчого аналізу етатизму як форми взаємодії православної теології та політичної влади. Доведено, що в православному контексті державницькі ідеї набувають сакрального статусу та інтегруються у структуру релігійної свідомості, формуючи специфічну модель соціального порядку. Концептуалізовано ідеологему «русского мира» як сучасну форму православного етатизму та виявлено механізми інструменталізації релігії у процесах політичної легітимації.
Показано, що етатизм зумовлює антропологічну трансформацію особистості, підпорядковуючи свободу й моральну автономію державницьким пріоритетам. Обґрунтовано, що він формує специфічний тип релігійної свідомості, у якому колективні цінності домінують над персоналістичними засадами християнської антропології. Уточнено зміст поняття «етатизм» через виокремлення його богословського, антропологічного та цивілізаційного вимірів.
Доведено, що в умовах сучасних викликів релігійна традиція виступає як ресурс соціальної інтеграції та водночас може інструменталізуватися у політичних цілях. Етатизм інтерпретується як інтегративна світоглядна система, у межах якої релігійні та політичні смисли поєднуються у механізм легітимації влади та формування колективної ідентичності.
Практичне значення дослідження полягає у розширенні теоретико-методологічних засад релігієзнавства та філософії релігії, а також можливості використання його результатів у науково-освітньому процесі, аналітичній діяльності та дослідженні сучасних релігійно-політичних процесів.
Дата реєстрації
2026-04-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-25 / 2026-07-02