Реєстраційний номер
0826U001304, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Мова української діаспори в сучасному комунікативному просторі Турецької Республіки
Здобувач
Фецан Тетяна Ігорівна,
Керівник Струганець Любов Василівна
Опонент Мацюк Галина Петрівна
Опонент Шумицька Галина Василівна
Рецензент Тєлєжкіна Олеся Олександрівна
Рецензент Матвеєва Наталя Романівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Опис
Актуальність студіювання мовного портрета української діаспори детермінували такі інтралінгвальні та екстралінгвальні чинники: 1) типологічна відстань між українською і турецькою мовами (українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї і є флективною мовою, а турецька мова належить до тюркської сім’ї і є аглютинативною мовою); 2) функціонування української мови в діаспорному середовищі в умовах постійної взаємодії з іншими мовами; 3) створення офіційних діаспорних осередків українців у Туреччині в 2014 році, пов’язане з акціями-майданами для підтримки євроінтеграційного шляху України, а також із анексією Криму; 4) повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке зумовило нову хвилю еміграції українців.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше в українському мовознавстві:
– здійснено інтегральне дослідження мови української діаспори в Туреччині на основі поєднання кількісних та якісних характеристик;
– виявлено та описано типи траєкторій мовної поведінки в мультикультурних умовах;
– з’ясовано розрив між мовною ідентифікацією та фактичною мовною поведінкою українців у Туреччині;
– доведено вплив повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року на трансформацію мовної свідомості представників діаспори;
– проаналізовано функціонування мови в середовищі полілінгвізму та значної мовної відстані;
– описано критичні виклики щодо міжпоколіннєвої трансляції мови.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути застосовані в лінгводидактиці: у викладанні курсів соціолінгвістики, міграційної лінгвістики на факультетах філології; у підготовці фахівців з україністики для роботи в діаспорних спільнотах; створена типологія мовних траєкторій корисна для аналізу мовної ситуації української діаспори в інших країнах; результати дослідження сприятимуть формуванню стратегій збереження української мови в діяльності громадських організацій та освітніх установ української діаспори.
Джерельною базою дослідження слугують матеріали учасницького та зовнішнього спостереження, у якому була безпосередньо задіяна авторка (участь у понад 100 заходах культурно-релігійного та освітнього характеру в Турецькій Республіці упродовж 2018–2025 рр.), контент сторінок української діаспори на платформах «Фейсбук», «Інстаграм», «Тікток», «Телеграм» (73 позиції), матеріали аудіогідів у музеях Туреччини, результати анкетування 658 діаспорян (упродовж 2023 р.), 21 мовна біографія, записана у форматі глибинних напівструктурованих інтерв’ю (упродовж 2024–2025 рр.).
Доведено, що українська мова в діаспорі Туреччини найбільшою мірою функціонує в чотирьох сферах: освітній, релігійній, соціокультурній та медійній. Освітнє середовище представляють суботні й недільні школи, дитячі літні табори, читацькі й театральні гуртки, які діють при українських організаціях, а також україністика Стамбульського університету й університету Анкари. З’ясовано, що функціонуванння української мови в церковному житті детерміноване релігійно-культурним контекстом Туреччини як мусульманської країни. У грудні 2022 року було створено українськомовну парафію Вселенського Патріархату в Стамбулі. Встановлено, що українська мова переважає в організації культурних заходів: кінопоказів, театральних вистав, літературних вечорів, мистецьких проєктів. Проаналізовано особливості функціонування української мови в соціальних мережах і медіа Туреччини. Виокремлено три мовні стратегії медіаресурсів: 1) українськомовний контент, 2) двомовний українсько-турецький контент, 3) турецькомовний контент.
На основі анкетування 658 респондентів та мовних біографій 21 респондента створено мовний портрет української діаспори в Туреччині. Доведено, що українській діаспорі Турецької Республіки властивий високий рівень білінгвізму і мультилінгвізму. Виявлено, що події в Україні з 2014 року та особливо з 2022 року стали переломними для зміни мовної поведінки частини представників діаспори. Водночас критичною залишається ситуація із забезпеченням мовної спадковості.
Виокремлено основні траєкторії мовної поведінки представників діаспори в мультикультурному середовищі на базі наративного інтервʼювання: стабільну, динамічну, еволюційну.
Доведено, що в діаспорному контексті поняття «рідна мова» виходить за межі суто лінгвістичних критеріїв і набуває ціннісного виміру, оскільки більшість респондентів ідентифікує українську як рідну на підставі етнічної належності та емоційного звʼязку з нею, а не першочергового засвоєння чи домінантного вживання.
Підсумовано, що мовний репертуар діаспорян забезпечують чотири мови: українська, російська, турецька та англійська. Між цими мовами існує функціональний розподіл: українська мова виконує символічно-ідентифікаційну функцію; турецька, українська і російська мови (для частини діаспорян) обслуговують повсякденну комунікацію; англійська мова (для частини діаспорян) забезпечує міжнародну та професійну взаємодію.
Дата реєстрації
2026-05-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-04 / 2026-07-14
