Дисертація доктора філософії. Неборак Катерина Олександрівна. Розвиток морально-етичної культури майбутніх учителів історії в освітньому середовищі закладу вищої освіти

Реєстраційний номер

0826U001362, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

18-06-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Розвиток морально-етичної культури майбутніх учителів історії в освітньому середовищі закладу вищої освіти

Здобувач

Неборак Катерина Олександрівна,

Керівник Філоненко Оксана Володимирівна
Опонент Зеленська Людмила Дмитрівна
Опонент Бойченко Марина Анатоліївна
Опонент Долинна Анна Сергіївна
Рецензент Бабенко Тетяна Василівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Опис

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання проблеми розвитку морально-етичної культури майбутніх учителів історії в освітньому середовищі закладу вищої освіти, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов ефективності цього процесу. Здійснено теоретичний аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження, що дало змогу уточнити зміст ключових понять: «культура», «професійна культура», «професійно-педагогічна культура», «морально-етична культура», «морально-етична культура майбутнього вчителя історії», «освітнє середовище закладу вищої освіти». Показано їх ієрархічну взаємопов’язаність: від культури як багатовимірного соціокультурного феномена, що визначає спосіб буття людини та суспільства, до професійно-педагогічної та морально- етичної культури як інтегральних особистісно-професійних характеристик педагога. На основі узагальнення наукових підходів уточнено сутність поняття «морально-етична культура майбутнього вчителя історії», яке визначено як загальну структурну сукупність моральних якостей індивіда, що виявляється в системі відносин між особистістю і суспільством та у ставленні людини до самої себе і свого внутрішнього життя, що включає в себе моральні орієнтації, уявлення, переконання про життєву мету, вольові якості та високу соціальну значущість, що мотивують дії, які справляють вплив на різні сфери соціалізації педагога та охоплюють різні об’єкти моральних відносин. З’ясувано стан професійної підготовки майбутніх учителів історії в умовах сучасних освітніх викликів. Виявлено суперечності між задекларованими в офіційних документах пріоритетами гуманізації освіти, утвердження морально-етичних і демократичних цінностей та фрагментарним урахуванням морально-етичного компонента в освітньому процесі закладу вищої освіти; між суспільним запитом на вчителя історії як носія національної пам’яті й моральних цінностей та фактичним рівнем розвитку його морально-етичної культури. З’ясовано, що значний виховний потенціал історичної освіти використовується не повною мірою: морально-етична проблематика найчастіше представлена окремими темами чи заходами, а не наскрізною змістовою лінією підготовки, що зумовлює розрив між теоретичними знаннями майбуиніх вчителів історії про мораль та їх здатністю застосовувати етичні норми в реальних педагогічних ситуаціях. Виокремлено структуру, критерії, показники та рівні сформованості морально-етичної культури майбутніх учителів історії в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Розкрито аксіологічно-мотиваційну, когнітивну, особистісно-діяльнісну та рефлексивно-оцінювальну складові досліджуваного феномена, які в сукупності відображають єдність ціннісних орієнтацій, етичних знань, морально значущих особистісних якостей, практичних умінь і здатності до самоаналізу та самовдосконалення майбутнього педагога. Відповідно до визначеної структури обґрунтовано критерії сформованості морально-етичної культури майбутнього вчителя історії мотиваційний, когнітивний, особистісний і рефлексивно-оцінювальний та конкретизовано їх показники, зокрема наявність гуманістичних ціннісних орієнтацій і професійно значущої мотивації, знання норм педагогічної етики та здатність до моральних суджень, сформованість морально-етичних якостей і вмінь етичної поведінки у професійній взаємодії, а також розвиненість рефлексивних умінь, здатність до самооцінки й корекції власної поведінки. На основі узагальнення наукових підходів і врахування специфіки професійної підготовки майбутніх учителів історії визначено три рівні сформованості досліджуваного феномена – низький, середній і високий, які характеризують ступінь цілісності прояву моральних цінностей, етичних знань, особистісних якостей і морально відповідальної поведінки в освітньому середовищі закладу вищої освіти та становлять діагностичну основу подальшої експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов розвитку морально-етичної культури майбутніх учителів історії. Теоретично обґрунтували педагогічні умови розвитку морально-етичної культури майбутніх учителів історії в освітньому середовищі закладу вищої освіти: створення сприятливого соціокультурного середовища закладу вищої освіти у процесі розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії, застосування інноваційних технологій з метою залучення майбутніх учителів історії до активного процесу розвитку морально-етичної культури, науково-дослідницька та позааудиторна діяльність як інтегративні чинники розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії. Встановлено, що сприятливе соціокультурне середовище постає як ціннісно насичений простір професійної підготовки, у межах якого забезпечується засвоєння гуманістичних норм, принципів академічної доброчесності, культури міжособистісної взаємодії, відповідальності, толерантності й поваги до людської гідності.

Дата реєстрації

2026-05-04

Додано/оновлено в НРАТ

2026-05-04 / 2026-07-27