Реєстраційний номер
0826U001403, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Політичні чинники абсентеїзму та особливості їхнього впливу на електоральну участь громадян
Здобувач
Мущенко Яна Олександрівна,
Керівник Бучин Микола Антонович
Опонент Остапець Юрій Олександрович
Опонент Панкевич Іван Миронович
Рецензент Цебенко Олег Олександрович
Рецензент Ромців Олена Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Львівська політехніка"
Опис
Мущенко Я. О. Політичні чинники абсентеїзму та особливості їхнього впливу на електоральну участь громадян. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 – «Політологія». – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2026.
Електоральна активність українців залишається недостатньо вивченою як у науковій літературі, так і в суспільному дискурсі. Відсутнє загальнонаукове розуміння ключових патернів виборчої поведінки, причин масового абсентеїзму та факторів, що визначають рішення про неучасть у голосуванні. Така прогалина становить серйозну загрозу для подальшого зміцнення демократичних інститутів, розвитку громадянського суспільства та ефективної мобілізації громадян, зокрема на перших повоєнних виборах. Політичні чинники – інституції, норми, цінності, політична кон’юнктура та загальний стан політичної системи – відіграють визначальну роль у формуванні виборчої поведінки. Вони виступають універсальними проксі-факторами, що впливають на громадян незалежно від рівня політичної обізнаності виборців, і можуть переважати над соціально-демографічними характеристиками.
Абсентеїзм тривалий час аналізувався переважно через призму теорії раціонального вибору та соціологічних змінних, однак сучасний підхід дедалі частіше спирається на гібридні моделі, що поєднують раціональні, емоційні та соціокультурні механізми. Оцінки електоральної неучасті коливаються від жорсткої критики та спроб активізації електорату до визнання абсентеїзму як легітимної форми добровільного волевиявлення або навіть необхідного елементу системи, що забезпечує якісніший вибір через участь найбільш мотивованих громадян. Водночас загальноприйнятим є висновок, що стійко низька явка свідчить про кризу політичної системи, неспроможність еліт мобілізувати електорат і брак довіри до інститутів.
У першому розділі «Стан наукового дослідження проблеми політичної участі» проаналізовано сучасний стан вивчення теми, простежено еволюцію уявлень про політичну та електоральну участь у зарубіжній і вітчизняній політології, розглянуто основні школи дослідження, раціонально-інструментальний підхід, а також сучасні міждисциплінарні та кроссекторальні теорії на перетині політології, соціології, економіки, психології, нейронаук і фізіології. Одночасно політичні чинники абсентеїзму залишаються недостатньо вивченими, а компаративістський аналіз варіацій явки на загальнонаціональних виборах 1990-2019 рр. практично відсутній, що не дозволяє виявити стійкі закономірності, моделі поведінки та головні тригери участі.
У другому розділі «Теоретичні засади аналізу електоральної участі та абсентеїзму» здійснено систематизацію та класифікацію підходів до розуміння політичної участі й абсентеїзму. Абсентеїзм розглядається як багатогранне явище: від політичної бездіяльності до свідомої дії. Запропоновано авторське визначення абсентеїзму як форми негативної політичної поведінки електорального характеру, що охоплює як свідоме, так і випадкове уникнення участі у волевиявленні та має широкий спектр причинності.
В третьому розділі «Політичні чинники абсентеїзму: типологія, механізми впливу та модель оцінки» виділено політичні та неполітичні чинники неучасті. На основі авторської трьохрівневої моделі політичних чинників виокремлено три групи: інституційні, нормативно-ціннісні та ситуативні. Кожна група вимірюється через індикатори та їхні складові.
Для кожної складової сформульовано гіпотезу щодо напрямку, тенденції та сили впливу на явку. Запропоновано формулу участі, де сума політичних чинників не перевищує 100 балів, а кожен фактор ранжується за шкалою від 1 до 7. Присвоєння балів дозволило оцінити силу кожного чинника та їхню сукупну дію на явку під час 16 загальнонаціональних виборчих кампаній 1990-2019 рр., що репрезентовано в четвертому розділі дослідження «Динаміка електоральної участі в Україні (1990-2019 рр.) крізь призму політичних чинників».
Істотним результатом дослідження є доведення, що цілеспрямоване вдосконалення інституційної інфраструктури виборів через політичні чинники сприятиме підвищенню довіри до процесу, дотриманню справедливих стандартів, збалансованому впливу акторів і, в перспективі, суттєвому зростанню явки та якісному наповненню майбутніх виборів.
Ключові слова: абсентеїзм, вибори, демократія, виборча система, виборче законодавство, електоральна поведінка, електоральна участь, голосування, виборча кампанія, політичні чинники, політичні партії, партійна система, парламент, політична культура, Україна.
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-07-07
