Реєстраційний номер
0826U001410, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив гострого екзогенного отруєння на проліферативний потенціал клітин лімфоїдної системи
Здобувач
Подзігун Лариса Вячеславівна,
Керівник Дзевульська Ірина Вікторівна
Керівник Маєвський Олександр Євгенійович
Опонент Білаш Сергій Михайлович
Опонент Заяць Любомир Мирославович
Опонент Небесна Зоя Михайлівна
Рецензент Матківська Ружена Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання щодо дослідження особливостей морфологічних та біохімічних змін селезінки щурів при впливі отрути скорпіонів Leiurus macroctenus.
Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до планів наукових досліджень Національного медичного університету імені О. О. Богомольцяі є фрагментом науково-дослідної роботикафедри описової та клінічної анатомії: «Морфологічні особливості органів щурів за умов експериментального екзогенного впливу» (номер державної реєстрації 0122U000491).
Модель гострого отруєння відтворена в лабораторії ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка на щурах-самцях вагою
180 г ± 3 г. Щурам вводили внутрішньоочеревинно отруту скорпіонів виду Leiurusmacroctenusв дозі LD50 0,08 + 0,01 мг/кг.
Сформовано контрольну групу тварин та 4 дослідні групи за принципом виведення із експерименту в різні строки після введення отрути: 1 година, 3 години, 1 доба, 3 доби.
Для гістологічного дослідження забирали шматочки селезінки у попередньо зважених тварин всіх груп та вивчали за допомогою методів світлової мікроскопії. Гомогенати селезінки, а також зразки крові експериментальних щурів використовували для проведення біохімічних і лабораторних досліджень.
При гістологічному дослідженні селезінки щурів контрольної групи визначається типова структура органу з чітким розділенням на білу та червону пульпу. Співвідношення зон гармонійне, межі між ними добре детерміновані. Орган оточений сполучнотканинною капсулою рівномірної товщини, від якої вглиб паренхіми відходять компактні трабекули. Біла пульпа представлена лімфоїдними вузликами та периартеріальними лімфоїдними піхвами. Червона пульпа представлена селезінковими тяжами Більрота та венозними синусами, що мають помірний ступінь кровонаповнення. Капсула селезінки представлена щільною неоформленою сполучною тканиною, має рівномірну товщину по всій периферії органу, ознак розволокнення або набряку не виявлено. Трабекули, що відходять від капсули вглиб паренхіми, мають чіткі контури та високу тинкторіальну щільність.
Гістологічні дослідження структури селезінки щурів за умов введення їм отрути скорпіонів Leiurus macroctenus через 1 годину після початку експерименту встановили порушення чіткого розмежування білої та червоної пульпи, трабекули помірно набряклі, колагенові волокна грубої строми втрачають компактність розташування. Спостерігається значне розширення просвіту центральних артерій та трабекулярних вен з явищами сладжсиндрому. Характерною особливістю є поява каріорексису та клітинного детриту, що хаотично розташовані серед життєздатних лімфоцитів. Відмічається розширення маргінальної зони, зростання кількості еритроцитів, що мігрують з червоної пульпи, та чисельності середніх лімфоцитів і макрофагів, явища лейкопедезу. Червона пульпа переповнена форменими елементами крові, ендотеліальні клітини венозних синусів набряклі, тяжі Більрота заповнені великою кількістю еритроцитів. Фіксується підвищена кількість сегментоядерних нейтрофілів. Капсула селезінки нерівномірно потовщена з розволокненням колагенових пучків.
Спостерігається виражена дезорганізація волокнистого компонента трабекул. У маргінальній зоні та навколо лімфоїдних піхв спостерігаються мікрогеморагії.
Через 3 години після інокуляції отрути на перший план виходять лімфоцитоліз та деструкція компонентів мікроциркуляторного русла, архітектоніка селезінки зазнає суттєвої дезорганізації. Спостерігається виражена редукція білої пульпи, лімфоїдні вузлики зменшуються у розмірах, відзначаються множинні вогнища діапедезних крововиливів та скупчення клітинного детриту. Характерними ознаками є каріопікноз та каріорексис лімфоцитів.Маргінальна зона спустошена внаслідок ймовірної міграції лімфоцитів у червону пульпу, відмічається інфільтрація сегментоядерними нейтрофілами. В червоній пульпі селезінки виявляється значне розширення венозних синусів, стоншення їх стінок. Характерними є сладж-синдром та стаз. Відмічається зростання чисельності активованих макрофагів з ознаками незавершеного фагоцитозу, дифузне накопичення еозинофілів та нейтрофілів. Капсула селезінки значно потовщена, спостерігається виражене розволокнення та фрагментація її колагенових волокон, трабекули втрачають свою чітку орієнтацію. У червоній пульпі ретикулярні волокна, що в нормі утворюють щільну петлисту сітку, зазнають значного розрідження. Відзначається скупчення зруйнованих ядер лімфоцитів, що підтверджує системний цитотоксичний ефект отрути на всі структурні рівні органу.
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-07-02