Реєстраційний номер
0826U001554, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Порівняння методів хірургічного лікування пухлин голівки підшлункової залози та периампулярної зони
Здобувач
Квасівка Олександр Олександрович,
Керівник Земсков Сергій Володимирович
Керівник Копчак Костянтин Володимирович
Опонент Литвиненко Олександр Миколайович
Опонент Муравйов Петро Тадеушович
Рецензент Сусак Ярослав Михайлович
Рецензент Дронов Олексій Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертація є клінічним дослідженням, метою якого було покращити результати лікування хворих з пухлинами голівки підшлункової залози та периампулярної зони за рахунок впровадження малоінвазивних резекційних технологій на етапах хірургічного лікування.
У дослідження було включено 129 пацієнтів, яким у період з 2018 по 2023 роки було виконано ПДР. Основну групу (ЛПД) склав 31 пацієнт, групу порівняння (ВПД) - 98 пацієнтів. Аналіз клініко-анамнестичних характеристик продемонстрував, що групи були репрезентативними за індексом маси тіла (26,2 ± 3,1 проти 25,4 ± 3,6 кг/м2; p=0,268), соматичним статусом за ASA (ASA І-ІІ у 71,0% та 79,6% відповідно; p=0,312) та наявністю супутньої патології. Проте у групі ЛПД спостерігався дещо вищий середній вік пацієнтів (62,1 ± 8,4 проти 58,4 ± 9,6 років; p=0,041), що вказує на можливість безпечного застосування мініінвазивних технологій навіть у пацієнтів старшої вікової групи.
Основними симптомами захворювання були жовтяниця та больовий синдром. Наявність жовтяниці була причиною виконання двоетапної стратегії з передопераційною біліарною декомпресією на першому етапі лікування. Оперативне втручання виконували після нормалізації клінічного стану пацієнтів та лабораторних показників. У групі лапароскопічної панкреатодуоденальної резекції (ЛПД) біліарну декомпресію виконано у 19 (61,3%) пацієнтів, тоді як у групі відкритої панкреатодуоденальної резекції (ВПД) - у 69 (70,4%) хворих.
Аналіз інтраопераційних показників виявив характерні особливості ЛПД. Зокрема, лапароскопічні втручання тривали довше (медіана 470 хвилин із міжквартильним діапазоном 420-520 хвилин, тоді як у групі відкритих операцій цей показник становив 390 хвилин (340-450 хв), різниця достовірна (p<0,001), що пояснюється складністю реконструктивного етапу та необхідністю прецизійного формування анастомозів у обмеженому просторі. Важливо відмітити, що судинні резекції у нашому дослідженні виконувалися виключно при відкритих операціях (15,3% у групі ВПД проти 0% у ЛПД; p=0,01), що підкреслює поточні обмеження лапароскопічного методу при підозрі на інвазію ворітної або верхньої брижової вени.
Ми не знайшли достовірної різниці в основних факторах ризику розвитку ранніх післяопераційних ускладнень в обох групах за діаметром головної панкреатичної протоки (p=0,146) та текстурою залози (p=0,852).
Оцінка післяопераційного періоду показала значну перевагу ЛПД у термінах ранньої реабілітації: перебування у відділенні інтенсивної терапії було достовірно коротшим (1 день [1-2] проти 2 днів [1-4]; p=0,04). Загальна частота післяопераційних ускладнень за шкалою Clаvіеn-Dіndо була співставною в обох групах, що підтверджує безпечність мініінвазивної методики. Важкі ускладнення (ступінь ІІІb та вище) спостерігались у 22,58% пацієнтів після ЛПД та у 20,20% після ВПД (p=0,79). Рівень 30денної летальності становив 12,90% у групі ЛПД та 8,08% у групі ВПД (p=0,48), що не мало статистичної достовірності відмінностей.
Ми проаналізували вплив ІМТ на розвиток клінічно значущої ПОПН з урахуванням ключових інтраопераційних факторів, таких як текстура підшлункової залози та діаметр ГПП. Згідно наших даних ІМТ ≥ 25 кг/м² сам по собі не є надійним предиктором ПОПН. Прогностичне значення підвищеного ІМТ набуває статистичної значущості лише у поєднанні з іншими несприятливими анатомічними характеристиками - м’якою текстурою підшлункової залози та вузьким діаметром ГПП (≤ 3 мм).
Проведено оцінку онкологічної доцільності виконання лапароскопічних панкреатодуоденальних резекцій на основі порівняльного аналізу результатів патогістологічного дослідження післяопераційного матеріалу. Так, рівень R0 резекцій в основній групі склав 80,6%, в групі порівняння- 78,6%, різниця недостовірна (р=0,81).
Кількість видалених лімфатичних вузлів була недостовірно вища в групі лапароскопічних оперативних втручань (19,8 ± 5,9 проти 18,2 ± 6,6, р=0,32). При цьому відсоток пацієнтів з ураженням лімфатичних вузлів в обох групах достовірно не відрізнявся (54,8% проти 58,2%, р=0,74).
При аналізі виживаності пацієнтів обох груп різниця була недостовірною (log-rank p=0,37). Встановлено, що медіана загальної виживаності у групі лапароскопічної панкреатодуоденектомії становила 28 місяців, тоді як у групі відкритих оперативних втручань - 24 місяці. Показники 1-річної виживаності у групі ЛПД становили 82 %, у групі ВПД - 79 %. Показники 3-річної виживаності становили відповідно 39 % та 34 %.
Наукова новизна отриманих результатів
В роботі вирішено актуальне наукове завдання- покращення результатів лікування хворих з пухлинами голівки підшлункової залози та периампулярної зони за рахунок впровадження малоінвазивних резекційних технологій на етапах хірургічного лікування.
Вперше в Україні доведено безпечність виконання панкреатодуоденальних резекцій лапароскопічним методом у ретельно обраних пацієнтів.
Дата реєстрації
2026-05-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-12 / 2026-07-02
