Дисертація доктора філософії. Улибін Віталій Анатолійович. Формування та застосування норм професійної етики журналіста у роботі з жертвами воєнних злочинів

Реєстраційний номер

0826U002267, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

23-07-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Формування та застосування норм професійної етики журналіста у роботі з жертвами воєнних злочинів

Здобувач

Улибін Віталій Анатолійович,

Керівник Колісник Юрій Вікторович
Опонент Дворянин Парасковія Ярославівна
Опонент Тимошик Микола Степанович
Опонент Кодацька Наталя Олександрівна
Рецензент Столярчук Олеся Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Опис

Дисертація є комплексним дослідженням із формування та застосування норм професійної етики журналіста в роботі із жертвами воєнних злочинів. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та систематизувати комплекс морально-етичних норм і практичних форм, прийомів, способів роботи журналіста з особами, які постраждали внаслідок війни та/або стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану. Об’єктом дослідження є журналістська етика в умовах дії воєнного стану. Предметом дослідження є механізми дотримання/порушення вимог професійної журналістської етики в Україні під час роботи з людьми, які постраждали внаслідок війни та/або стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану. Актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю систематизованих адекватних до нинішньої ситуації моральних приписів і етичних узагальнень для роботи з людьми, які постраждали внаслідок війни та/або стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану. Водночас актуальності тема набуває й через посилений інтерес і високу довіру до медіа, спричинені війною. Висвітлення воєнних злочинів мусить бути максимально вірогідним, без прикрас і гіперболізації «задля посилення ефекту», тож робота з уією інформацією потребує нормативності, принципи якої дадуть змогу вивести дослідження медіа з погляду етики отримання та поширення інформації. Попри наявність деяких досліджень у царині етичних норм роботижурналістів, впевнено констатуємо брак сучасних наукових робіт із пропонованої тематики. Досліджуючи напрацювання українських і закордонних науковців, можемо зробити висновок, що переважна кількість праць публікувалася в період від середини 1990-х до середини 2000-х років, що важко назвати актуальним у нинішніх умовах стрімкого розвитку та конвергенції преси й медіа. У роботі вирішуємо такі завдання: вивчити та обґрунтувати поняття: стандартів журналістики, етики та моралі в історичному та сучасному розрізах; вивчити діяльність українських медіа на предмет порушень етичних і моральних принципів, виявити міри соціальної та юридичної відповідальності журналіста внаслідок порушення норм етики та моралі під час виконання обов’язків; проаналізувати діяльність закордонних медіа та журналістських спільнот на предмет сформованих етико-моральних принципів роботи з постраждалими внаслідок війни та/або особами, які стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану; схарактеризувати психологічні особливості роботи журналістів під час фіксації свідчень людей, які постраждали внаслідок війни та/або особами, які стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану; визначити рекомендації до морально- етичних норм роботи журналістів, які виконують професійний обов’язок у зоні бойових дій, на деокупованих чи окупованих територіях щодо дотримання етичних стандартів під час спілкування з людьми, що постраждали внаслідок воєнних дій. Для вирішення завдань застосовано емпіричні та теоретичні методи дослідження. Теоретичні: ретроспективний аналіз для дослідження генези журналістської етики в науковому дискурсі; аналіз та синтез наявних дефініцій феноменів етично-моральних норм роботи журналіста, стандартів журналістики; порівняння — для зіставлення українських та міжнародних етичних стандартів журналістики, зокрема у контексті роботи з жертвами війни; узагальнення — для формування авторських висновків і рекомендацій щодо вдосконалення етичних норм роботи журналіста. Емпіричні методи: контент-аналіз медіаматеріалів у процесі виявлення порушень або дотримання етичних стандартів у публікаціях про людей, які постраждали внаслідок війни та/або особами, які стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану; експертне опитування (анкетування) для виявлення журналістських професійних практик, етичних дилем та рівня дотримання Кодексу етики; метод «case study» для дослідження особливостей роботи журналістів із людьми, які постраждали внаслідок війни та/або стали свідками чи жертвами воєнних злочинів в умовах дії воєнного стану; якісний та кількісний аналіз результатів експертного опитування — з-поміж якісних було застосовано Interpretative Phenomenological Analysis, IPA, який був використовувався для розроблення питань анкети та подальшої інтерпретації отриманих даних, з-поміж кількісних було застосовано середнє значення відповідей, відсоткове ранжування та коефіцієнт кореляції r-Пірсона на рівні достовірності p≤ 0.01 для встановлення кореляційних звʼязків між відповідями на питання анкети. Для обробки результатів експертного опитування було застосовано семантичну диференціальну шкалу та п'ятиступенева шкала Лайкерта та для інтерпретації отриманих результатів опитування частково було використано інструменти штучного інтелекту — зокрема, мовну модель ChatGPT (OpenAI, 2023). Інструменти штучного інтелекту використовувалися виключно як допоміжний засіб для технічного структурування та редакційного уточнення окремих текстових формулювань.

Дата реєстрації

2026-06-05

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-05 / 2026-07-27