Реєстраційний номер
0826U002271, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Колективно-договірне регулювання трудових відносин на локальному рівні в системі соціального діалогу
Здобувач
Корнілов Дмитро Сергійович,
Керівник Гордеюк Алла Олександрівна
Опонент Мельник Костянтин Юрійович
Опонент Швець Наталія Миколаївна
Рецензент Гуцу Світлана Федорівна
Рецензент Філіпенко Наталія Євгенівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний аерокосмічний університет "Харківський авіаційний інститут"
Опис
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню колективно-договірного регулювання трудових відносин на локальному рівні в системі соціального діалогу в умовах трансформації сучасного ринку праці з урахуванням історичної еволюції соціального діалогу, який пройшов три ключові етапи розвитку: формування інституту соціального партнерства (кінець XIX – перша половина XX ст.), інституціоналізація на міжнародному рівні (друга половина XX ст.), глобалізаційний етап (з 1990-х рр. – дотепер).
Визначено, що формування національної моделі соціального діалогу було пов’язане із прийняттям законів «Про колективні договори і угоди» та «Про соціальний діалог в Україні», які закріпили його правові засади. Обґрунтовано важливу роль профспілкового руху, зокрема Федерації профспілок України, у формуванні соціального діалогу. Досліджено вплив кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності профспілок на розвиток соціального діалогу та забезпечення їх незалежності.
Особливу увагу приділено співвідношенню понять «соціальний діалог» і «соціальне партнерство». Обґрунтовано, що в межах соціально-трудових відносин ці категорії є тотожними, оскільки соціальний діалог виступає динамічною формою реалізації соціального партнерства через однакові механізми (обмін інформацією, консультації, колективні переговори та укладення колективних договорів і угод), за участю тих самих сторін. Водночас у ширшому контексті соціальний діалог є більш комплексним явищем.
У дисертації сформульовано авторське визначення соціального діалогу як системи постійної взаємодії між працівниками, роботодавцями та органами державної влади й місцевого самоврядування, яка включає переговори, консультації та інші механізми співпраці, спрямовані на забезпечення соціальної справедливості, запобігання конфліктам та досягнення компромісних рішень у сфері економічних, соціальних і трудових відносин. Також обґрунтовано доцільність розширення системи його принципів шляхом включення принципів інклюзивності, сталого розвитку, соціальної справедливості, адаптивності, моніторингу та оцінки ефективності, а також протидії дискримінації.
В умовах цифрової трансформації економіки підкреслено зростання значення локального рівня соціального діалогу у зв’язку з впровадженням технологій ШІ у сфері праці. Встановлено, що використання ШІ та алгоритмічного управління створює як можливості підвищення продуктивності праці, так і ризики порушення трудових прав.
Значне місце в роботі відведено аналізу правової природи колективного договору. Обґрунтовано, що ключовою ознакою колективного договору є його договірна природа, яка проявляється у спільній процедурі його розроблення та ухвалення, водночас наявність загальнообов’язкових норм надає йому рис локального нормативно-правового акта. Запропоновано авторське визначення колективного договору як письмового нормативного документа локального характеру, укладеного між роботодавцем і працівниками (їхніми представниками) відповідно до встановленої законом процедури з метою регулювання трудових, виробничих і соціально-економічних відносин та встановлення додаткових гарантій.
На основі аналізу колективних договорів у низці підприємств виявлено проблему відсутності або формального закріплення положень щодо запобігання, протидії та припинення мобінгу. Формальне закріплення таких положень зумовлює їх декларативний характер. З метою протидії розроблено концепцію «Правил трьох П» (профілактика, перевірка, притягнення до відповідальності).
Порівняльний аналіз Закону України «Про колективні договори і угоди» 1993 року та Закону України «Про колективні угоди та договори» 2023 року свідчить про неоднорідний характер змін у сфері колективно-договірного регулювання: позитивні новели (термінологія, цифровізація процедур, гнучкість переговорів) поєднуються з послабленням окремих гарантій соціального діалогу.
Проаналізовано міжнародний досвід соціального діалогу (Канада, Іспанія, Данія, Німеччина), який підтверджує його ефективність як універсального механізму адаптації трудових відносин до кризових та трансформаційних умов.
Дата реєстрації
2026-06-05
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-05 / 2026-07-28