Реєстраційний номер
0826U002316, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Методи та інструментальні засоби управління вимогами кібербезпеки при впровадженні програмного забезпечення в бізнесі
Здобувач
Скуратівський Анатолій Анатолійович,
Керівник Гнатюк Сергій Олександрович
Опонент Євдокименко Марина Олександрівна
Опонент Мирутенко Лариса Вікторівна
Рецензент Ахрамович Володимир Миколайович
Рецензент Ільєнко Анна Вадимівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет «Київський авіаційний інститут»
Опис
Проведено аналіз сучасних підходів до управління вимогами кібербезпеки при впровадженні ПЗ. Встановлено, що управління вимогами кібербезпеки є ключовим елементом забезпечення надійного захисту інформаційних систем організації. Ефективне виявлення, аналіз, документування та впровадження вимог допомагають мінімізувати ризики та забезпечити відповідність нормативним вимогам та стандартам. Використання найкращих практик у цій галузі сприяє підвищенню загального рівня кібербезпеки організації. Встановлено, що технічні специфікації та архітектурні рішення є основою для забезпечення кібербезпеки в організації, забезпечуючи необхідні інструменти та методи для захисту інформаційних систем від кіберзагроз. Функціональні вимоги кібербезпеки охоплюють широкий спектр заходів, спрямованих на забезпечення захисту інформаційних систем та даних від різноманітних загроз, мінімізацію ризиків та забезпечення відповідності нормативним вимогам та стандартам. Нефункціональні вимоги кібербезпеки є критичними для забезпечення загальної безпеки, стійкості та надійності інформаційних систем. Документування вимог кібербезпеки є критичним процесом для забезпечення захисту інформаційних систем та даних – воно допомагає структурувати та систематизувати вимоги, забезпечувати їхню зрозумілість та узгодженість, а також полегшувати процес їхнього впровадження та контролю. Дотримання рекомендацій та використання сучасних інструментів управління вимогами сприяють підвищенню загального рівня кібербезпеки на підприємстві. Аналіз сучасних наукових підходів до управління вимогами кібербезпеки показав, що сучасні підходи до управління вимогами кібербезпеки зосереджуються на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, впровадження галузево специфічних фреймворків, інтеграції управління кіберризиками та стандартизації процесів безпеки. Дослідження підкреслюють важливість міждисциплінарного підходу, гармонізації з міжнародними стандартами та використання аналітики загроз для прийняття ефективних рішень. Загалом, ефективне управління вимогами кібербезпеки розглядається як комплексний процес, що охоплює як технічні, так і правові аспекти. Основним недоліком відомих підходів імплементації вимог в життєвий цикл розроблення ПЗ є відсутність формалізованої, динамічної та трасованої інтеграції вимог кібербезпеки у всі етапи життєвого циклу розроблення ПЗ, що призводить до фрагментарного врахування загроз, запізнілого впровадження контролів та підвищення рівня ризику. Проведено дослідження математичних методів для управління вимогами кібербезпеки при впровадженні ПЗ. Було розроблено модель, яка дозволяє визначити пріоритети серед вимог кібербезпеки, врахувати невизначеності та ймовірність ризиків за допомогою нечіткої логіки і байєсової мережі, а також оптимально розподілити ресурси між вимогами з урахуванням обмежень бюджету та мінімізації ризиків. Розроблена модель забезпечує комплексне управління вимогами кібербезпеки під час впровадження ПЗ з урахуванням міжнародних стандартів і сучасних методів оцінки ризиків. На основі розробленої моделі управління вимогами кібербезпеки при впровадженні ПЗ було проведено практичні симуляції з використанням фреймворків міжнародних стандартів і рекомендованих практик, зокрема досліджено: 1) розроблену модель на основі стандарту NIST 800-53, що забезпечило мінімізацію ризиків при дотриманні обмежень бюджету та пріоритетності вимог кібербезпеки згідно з вимогами цього стандарту; 2) розроблену модель на основі стандарту ISO 22316, що забезпечило досягнення балансу між важливістю вимог, мінімізацією ризиків і наявними ресурсами, відповідно вимогам цього стандарту для забезпечення стійкості організації; 3) розроблену модель на основі стандарту MITRE ATT&CK, що забезпечило виконання критичних вимог цього стандарту і мінімізацію загальних ризиків при дотриманні бюджету. Розроблено метод динамічного управління вимогами кібербезпеки, який за рахунок ініціалізації вимог кібербезпеки відповідно до нормативних документів і стандартів, визначення тригерів динамічного оновлення вимог кібербезпеки, моніторингу змін у середовищі впровадження ПЗ та актуальних загроз, кореляції та переоцінювання вимог кібербезпеки з урахуванням виявлених змін і оновлень ризиків, оптимізації розподілу ресурсів між вимогами кібербезпеки з урахуванням оновлених пріоритетів і обмежень, формування зворотного зв’язку та ініціації наступного циклу управління вимогами, дає змогу забезпечити інтегровану оцінку їх структурної, регуляторної та динамічної значущості з подальшою формалізацією управлінського рішення через оптимізаційну модель розподілу ресурсів та ітераційний механізм зворотного зв’язку. Це дозволяє інтегрувати топологічні та станові характеристики системи, максимізувати ефект від використання бюджету, регулярно оновлювати пріоритети, врахувати нові вимоги кібербезпеки при впровадженні ПЗ, а також забезпечити адаптацію системи до зміни ресурсних або нормативних умов.
Дата реєстрації
2026-06-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-02
