Реєстраційний номер
0826U002319, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Основи методики розслідування незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя
Здобувач
Моісеєв Максим Геннадійович,
Керівник Зарубей Вікторія Володимирівна
Опонент Чаплинський Костянтин Олександрович
Опонент Дрозд Валентина Георгіївна
Рецензент Антощук Андрій Олександрович
Рецензент Степанова Ганна Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу теоретичних і прикладних засад розслідування незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя, а також обґрунтуванню сучасних підходів до формування криміналістичної методики виявлення, розкриття та досудового розслідування відповідних кримінальних правопорушень. Робота виконана у контексті трансформації кримінального процесуального законодавства України та активного впровадження цифрових технологій у діяльність судової влади.
Актуальність теми зумовлена інтенсивним розвитком електронного судочинства, широким використанням автоматизованих систем документообігу, електронних реєстрів, цифрових сервісів та інформаційних платформ у діяльності органів правосуддя. Ці процеси суттєво підвищили ефективність, оперативність і прозорість судового провадження, однак одночасно сформували нові ризики, пов’язані з можливістю несанкціонованого втручання у функціонування інформаційних систем. Такі посягання становлять підвищену суспільну небезпеку, оскільки здатні впливати на достовірність процесуальної інформації, порядок розподілу справ, рух судових документів і загалом на авторитет правосуддя.
У дисертації встановлено, що електронне судочинство являє собою складну організаційно-правову та інформаційно-технологічну систему, у межах якої забезпечується створення, обробка, передавання, зберігання та використання процесуально значущих даних.
У роботі доведено, що незаконне втручання в роботу автоматизованих систем у сфері правосуддя має складний, багатоелементний характер і формується під впливом технічних, організаційних та людських чинників. Такі кримінальні правопорушення, як правило, не є випадковими, а характеризуються попередньою підготовкою, використанням легітимного або службового доступу до систем, а також високим рівнем адаптації до цифрового середовища. Найбільш поширеними формами протиправної поведінки є несанкціоноване втручання в інформаційні ресурси, внесення недостовірних відомостей, використання сторонніх облікових записів, модифікація або видалення електронних даних, а також інші дії, спрямовані на порушення нормального функціонування систем.
Встановлено, що приховування незаконного втручання в роботу автоматизованих систем у сфері правосуддя зазвичай здійснюється шляхом внесення до системи недостовірних або змінених даних, використання чужих облікових записів або спільного використання засобів авторизації, видалення чи модифікації файлів, електронних записів або журналів подій, створення фіктивних службових документів для формального пояснення змін у системі, інсценування технічних збоїв чи помилок програмного забезпечення, а також перекладання відповідальності на інших працівників або сторонніх осіб. Зазначене дає підстави стверджувати, що спосіб учинення відповідного кримінального правопорушення охоплює не лише дії з безпосереднього протиправного впливу на систему, а й комплекс підготовчих і маскувальних заходів, спрямованих на унеможливлення або істотне ускладнення виявлення факту втручання та встановлення винної особи.
Окрему увагу приділено характеристиці слідової картини зазначених кримінальних правопорушень. Встановлено, що вона має переважно цифровий характер і проявляється у вигляді лог-файлів, журналів подій, записів авторизації користувачів, метаданих змін у базах даних, слідів мережевої активності, а також ознак використання спеціалізованого програмного забезпечення або сторонніх технічних засобів. У ряді випадків цифрові сліди доповнюються матеріальними та документальними джерелами інформації, що можуть свідчити про наявність корупційних зв’язків, неправомірної вигоди або змови між учасниками протиправної діяльності.
Дата реєстрації
2026-06-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-10-07
