Реєстраційний номер
0826U002320, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-07-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Кримінальна відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом
Здобувач
Кривонос Дарина Володимирівна,
Керівник Кришевич Ольга Володимирівна
Опонент Дудоров Олександр Олексійович
Опонент Політова Анна Сергіївна
Рецензент Левченко Юрій Олександрович
Рецензент Герасименко Лариса Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2026.
Дисертація присвячена аналізу та пошуку шляхів удосконалення кримінально-правових теоретичних і практичних аспектів кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, відповідно до норм українського законодавства, дослідженню елементів складу кримінального правопорушення, визначенню та розкриттю детермінант, що впливають на їх вчинення.
Аналіз стану наукової розробленості, а також дослідження еволюції розвитку кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вказують на приділення значної уваги питанням запобігання та протидії таким діянням, що зумовлено суспільною небезпечністю цього кримінального правопорушення і процесами трансформації як всередині країни, так і в загальноєвропейському вимірі.
Відзначено, що у більшості країн існують спеціалізовані закони та норми, які регулюють кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, є похідним від злочину або іншої протиправної діяльності, а також виокремлено спеціальні ознаки, які пов’язують предмет з діянням, від якого такі доходи отримані. В ході дослідження встановлено, що у правових системах європейських країн наявні спільні тенденції та закономірності у встановленні відповідальності за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, але є й певні відмінності у національних правових нормах.
Відзначено, що родовим об’єктом легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, є суспільні відносини у сфері господарської діяльності, пов'язані з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних ресурсів. До таких суспільних відносин належать ті, які забезпечують законну господарську діяльність та обіг товарів, робіт і послуг. Однак у разі вчинення легалізації злочинних активів через їх «введення» у фінансову системи країни такі суспільні відносини порушуються.
Доведено, що безпосереднім об’єктом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, є встановлений з метою протидії залученню в економіку злочинних активів порядок ведення господарської діяльності, а також порядок вчинення цивільно-правових правочинів у частині використання такого майна, не пов’язаного з господарською діяльністю. Запропоновано також виокремити додаткові об’єкти легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, – суспільні відносини, що забезпечують інтереси правосуддя та «здорового» функціонування фінансової системи держави, а також дотримання засад добросовісної конкуренції.
Окрему увагу приділено предмету кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України та його ключовим характеристикам. Проаналізовано трансформацію кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, та відзначено, що до грудня 2019 року предметом легалізації (відмивання) визнавалися доходи, кошти або інше майно, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Водночас поняття «доходи» було наведено виключно в назві статті КК України та ніяк не було відображено в самому тексті диспозиції. У подальшому законодавець фактично звів предмет злочину із легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, до єдиного збірного поняття «майно», тобто законодавець оптимізував норму в цій частині та зробив її зрозумілішою для правозастосування.
За результатами аналізу елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, обґрунтовано авторську позицію щодо необхідності вдосконалення цієї статті з метою посилення ефективності її застосування у практичній діяльності правоохоронних та судових органів.
Окрему увагу приділено дослідженню проблеми можливості притягнення до кримінальної відповідальності за так звану автономну легалізацію (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, тобто безпредикатну, що на цей час є основним трендом країн європейського континенту. Встановлено, що факт злочинного походження майна не має бути попередньо встановлений судом, адже законодавець прямо вказав на достатність наявності (за умови їх доведення) фактичних обставини, які вказують на одержання майна злочинним шляхом.
Дата реєстрації
2026-06-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-22
