Реєстраційний номер
0826U002548, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Нормативно-організаційні Нормативно-організаційні підходи до удосконалення системи функціонування в Україні електронної рецептури (на прикладі антибактеріальних лікарських препаратів).підходи до удосконалення системи функціонування в Україні електронної рецептури (на прикладі антибактеріальних лікарських препаратів).
Здобувач
Хомут Уляна Володимирівна,
Керівник Федяк Ірина Орестівна
Опонент Назаркіна Вікторія Миколаївна
Опонент Унгурян Ліана Михайлівна
Опонент Ткаченко Наталя Олександрівна
Рецензент Байгуш Юлія Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми удосконалення функціонування системи електронної рецептури на антибактеріальні препарати (АБП) в Україні в контексті протидії антимікробній резистентності (АМР), розвитку антимікробного стюардшипу та цифровізації охорони здоров’я.
Дослідження виконано на основі комплексного підходу із застосуванням контент-аналізу нормативно-правових актів України та зарубіжних країн, документів Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міжнародної фармацевтичної федерації та міжнародних клінічних настанов; фармакоепідеміологічного аналізу даних медичної інформаційної системи Helsi; структурно-частотного, класифікаційного, компаративного, клініко-економічного та соціологічного аналізів; методів статистичної обробки даних і методологічної триангуляції.
Проведено аналіз міжнародного досвіду впровадження електронної рецептури та нормативно-правового регулювання обігу рецептурних антибактеріальних препаратів. Встановлено, що відповідальність за безрецептурний відпуск антибіотиків в Україні є суттєво м’якшою порівняно з більшістю країн Європейського Союзу, що обмежує потенціал регуляторних механізмів стримування нераціонального використання антибіотиків.
На підставі аналізу 264 507 електронних рецептів на АБП за даними реальної клінічної практики первинної ланки охорони здоров’я визначено особливості структури амбулаторних призначень антибіотиків при дев’яти нозологіях респіраторних інфекцій класу R за ICPC-2. Встановлено домінування амоксициліну, амоксициліну з клавулановою кислотою, азитроміцину, цефподоксиму та левофлоксацину у структурі призначень. Виявлено системне зміщення антибіотикотерапії у бік препаратів широкого спектра дії, зокрема категорії Watch за класифікацією AWaRe ВООЗ, навіть при захворюваннях із переважно вірусною етіологією.
За результатами ретроспективного клініко-економічного аналізу 166 308 електронних рецептів загальною вартістю 43,5 млн грн встановлено нерівномірний розподіл витрат на антибактеріальну терапію та недостатню частку препаратів категорії Access. Лише при стрептококовому фарингіті досягнуто рекомендованого ВООЗ рівня застосування препаратів Access понад 60 %. Загальний показник частки витрат на препарати Access становив 33,9 %, що майже удвічі нижче цільового орієнтира ВООЗ. Запропоновано та апробовано інтегральну матрицю ABC × AWaRe як інструмент оцінки раціональності структури призначень і витрат на антибактеріальні препарати. Визначено, що основний потенціал оптимізації витрат зосереджений у сегменті препаратів категорії Watch.
Результати соціологічного дослідження засвідчили високий рівень задоволеності функціонуванням системи електронної рецептури серед пацієнтів і фармацевтичних працівників. Водночас встановлено недостатній рівень внутрішнього моніторингу дотримання правил призначення антибіотиків, наявність запитів пацієнтів на безрецептурний відпуск антибіотиків та вплив технічних бар’єрів, пов’язаних із перебоями роботи медичних інформаційних систем, відсутністю інтернет-з’єднання та наслідками воєнного стану. Виявлено розбіжності між структурою виписаних і фактично відпущених антибактеріальних препаратів, що свідчить про вплив аптечної ланки на реалізацію принципів антимікробного стюардшипу.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в Україні проведено масштабне фармакоепідеміологічне дослідження електронних рецептів на антибактеріальні препарати за даними медичної інформаційної системи Helsi, адаптовано класифікацію AWaRe ВООЗ для нозологічно-специфічної оцінки раціональності амбулаторних призначень та удосконалено методичні підходи до оцінки їх відповідності міжнародним клінічним настановам.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-організаційних засад функціонування системи електронної рецептури на АБП, розвитку антимікробного стюардшипу, підвищення ефективності моніторингу антибіотикотерапії та модернізації функціональних можливостей медичних інформаційних систем. Результати дослідження впроваджено у практичну діяльність, наукову роботу та освітній процес закладів вищої освіти України.
Ключові слова: електронний рецепт, антибактеріальні препарати, антибіотикотерапія, антимікробна резистентність, антимікробний стюардшип, система охорони здоров’я, електронна система охорони здоров’я, медична інформаційна система Helsi, фармакоепідеміологія, клініко-економічний аналіз, AWaRe, раціональне використання лікарських засобів, первинна медична допомога, фармацевтична допомога, аптека.
Дата реєстрації
2026-06-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-15 / 2026-08-27
