Дисертація доктора філософії. Бондарук Наталя Василівна. Агроекологічна ефективність застосування біопрепаратів у посівах соняшнику в умовах Лісостепу правобережного.

Реєстраційний номер

0826U002773, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

23-07-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Агроекологічна ефективність застосування біопрепаратів у посівах соняшнику в умовах Лісостепу правобережного.

Здобувач

Бондарук Наталя Василівна,

Керівник Ткачук Олександр Петрович
Опонент Рожков Артур Олександрович
Опонент Шакалій Світлана Миколаївна
Рецензент Колісник Олег Миколайович
Рецензент Гуцол Галина Василівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Вінницький національний аграрний університет

Опис

Дисертаційна робота присвячена науково-теоретичному обґрунтуванню та експериментальному вирішенню наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності функціонування агроценозів соняшнику шляхом оптимізації систем удобрення з використанням біопрепаратів рістстимулювальної та стресостійкої дії в умовах Лісостепу правобережного. Актуальність теми зумовлена зростанням частки соняшнику у структурі посівних площ, порушенням науково обґрунтованих сівозмін, інтенсифікацією застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що призводить до деградації ґрунтів, посилення фітосанітарного навантаження та зниження екологічної безпечності продукції. У зв’язку з цим актуальним є пошук ефективних агротехнологічних рішень, спрямованих на зменшення техногенного навантаження і стабілізацію агроекосистем. Дослідження виконано у 2023–2025 роках в умовах НДГ «Агрономічне» Вінницького національного аграрного університету на сірих опідзолених ґрунтах. Польові досліди закладали за однофакторною схемою з використанням різних систем удобрення, що включали мінеральні добрива, біопрепарати рістстимулювальної дії та біопрепарати стресостійкості. Дослідження проводили із застосуванням польових, лабораторних і статистичних методів. У роботі встановлено особливості росту і розвитку рослин соняшнику, формування фотосинтетичної діяльності, елементів структури врожаю та рівня продуктивності залежно від систем удобрення. Показано, що використання біопрепаратів у поєднанні з оптимізованими нормами мінерального живлення 3 сприяє більш збалансованому функціонуванню агроценозу і підвищенню ефективності використання ресурсів. Виявлено вплив досліджуваних систем удобрення на фітосанітарний стан посівів, зокрема на рівень ураження рослин хворобами, заселеність шкідниками та ступінь забур’яненості. Встановлено, що біопрепарати сприяють підвищенню стійкості агроценозу до біотичних стресів і зниженню рівня фітопатологічного й ентомологічного навантаження. Досліджено показники якості насіння соняшнику та його екологічної безпечності. Встановлено, що застосування біологічних і біомінеральних систем удобрення забезпечує формування продукції з високими якісними показниками без перевищення гранично допустимих концентрацій токсичних речовин. Оцінено зміни агроекологічного стану ґрунту за використання різних систем удобрення. Встановлено стабільність основних агрохімічних показників і відсутність негативних змін у вмісті важких металів, що свідчить про екологічну безпечність досліджуваних технологій. Економічна та біоенергетична оцінка показала доцільність застосування біопрепаратів у технології вирощування соняшнику, що забезпечує підвищення рентабельності виробництва та ефективності використання енергетичних ресурсів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні закономірностей формування продуктивності та стійкості агроценозів соняшнику за поєднання мінерального живлення з біопрепаратами різного функціонального призначення в умовах Лісостепу правобережного. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні та впровадженні ефективних систем удобрення соняшнику, що забезпечують підвищення продуктивності культури, покращення якості продукції та збереження родючості ґрунтів. Встановлено, що формування продуктивності посівів соняшнику є складним багатофакторним процесом, який визначається узгодженою дією морфометричних, фізіологічних і агроценотичних показників. У Досліді 1 4 доведено, що навіть за однакової густоти сходів (61,2 тис. шт./га) подальше формування стеблостою істотно залежало від систем удобрення. Найвищу густоту стеблостою забезпечувала біомінеральна система удобрення N30P30 + Біонорма Азот + Біонорма Фосфор (56,90 тис. шт./га), що супроводжувалося мінімальним зрідженням і створювало оптимальні умови для формування врожайності. Це свідчить, що поєднання знижених доз мінеральних добрив із біопрепаратами рістстимулювальної дії забезпечує не лише живлення рослин, а й стабілізацію їх розвитку в агроценозі. Доведено, що системи удобрення істотно впливали на темпи росту і розвитку рослин. Біомінеральні системи забезпечували оптимізацію проходження фенологічних фаз, тоді як мінеральні добрива формували найбільш інтенсивний вегетативний ріст (до 180,3 см за внесення N60 проти 143,3 см на контролі). Водночас встановлено, що максимальний ріст рослин не є прямим показником найвищої продуктивності, що підтверджує необхідність оцінювання агроценозу як цілісної системи. Встановлено, що фотосинтетична активність посівів є одним із ключових факторів формування врожайності соняшнику. Найвищі показники площі листкової поверхні (до 10988 см2) і листкового індексу (до 5,95 м2/м2) забезпечували мінеральні системи удобрення, однак найбільш ефективне поєднання цих показників зі збереженістю стеблостою спостерігалося за біомінеральних систем.

Дата реєстрації

2026-06-23

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-23 / 2026-07-02