Реєстраційний номер
0826U002806, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Гендерні особливості клінічних проявів та прогнозу для пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії
Здобувач
Харченко Любов Вікторівна,
Керівник Целуйко Віра Йосипівна
Опонент Жарінов Олег Йосифович
Опонент Лашкул Дмитро Андрійович
Рецензент Златкіна Віра Владиславівна
Рецензент Бринза Марія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертаційна робота присвячена оптимізації тактики ведення пацієнтів із тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) шляхом визначення гендерних особливостей клінічного перебігу, характеру ремоделювання серця та факторів, які впливають на перебіг захворювання. Дослідження включало ретроспективну і проспективну частини. Ретроспективний аналіз охопив 635 пацієнтів із підтвердженою ТЕЛА, госпіталізованих у 2017–2023 роках (243 пацієнти були госпіталізовані за період 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року) до КНП «МКЛ №8» ХМР, серед яких 369 чоловіків та 266 жінок. Проспективна частина включала 97 пацієнтів із гострою ТЕЛА з динамічним спостереженням протягом 12 місяців після перенесеного захворювання, яким проводили ехокардіографічне обстеження у гострий період та через 12 місяців спостереження. Додатково у 76 пацієнтів оцінено прогностичне значення співвідношення тромбоцитів до лейкоцитів. На першому етапі проведено ретроспективний аналіз 243 пацієнтів, встановлено, що жінки були достовірно старшими за чоловіків, частіше мали похилий вік і цукровий діабет. При госпіталізації жінки перебували у більш тяжкому стані: рівень SpO₂ становив 87,92±10,96 % проти 91,36±6,09 %, частота серцевих скорочень — 98,17±21,11 проти 89,36±19,10, систолічний артеріальний тиск — 119,43±29,20 мм рт. ст. проти 126,67±26,36 мм рт. ст. Загальна госпітальна летальність становила 18,93 % і була вищою у жінок, особливо серед пацієнтів високого ризику (16,19% проти 6,52%, від усієї кількості пацієнтів відповідної групи). Незалежними предикторами несприятливого прогнозу у чоловіків були наявність лейкоцитозу, фібриляції передсердь, підвищення середнього тиску в легеневій артерії та збільшення кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка, а у жінок – старший вік, ожиріння, лейкоцитоз та підвищення середнього тиску в легеневій артерії. На другому етапі проаналізовано 635 історій хвороб. Відповідно до рекомендацій ESC (2019) усі пацієнти були стратифіковані за ризиком ранньої летальності. До групи високого ризику увійшло 113 пацієнтів, до групи невисокого ризику – 522. Поглиблений аналіз було зосереджено на когорті пацієнтів високого ризику, що були розподілені на підгрупи зі сприятливим прогнозом та з летальним наслідком. Серед померлих хворих достовірно переважали жінки. Було встановлено незалежні предиктори госпітальної летальності, серед яких були: жіноча стать, локалізація тромбу в біфуркації легеневої артерії, зниження рівня SpO₂, систолічного артеріального тиску та фракції викиду лівого шлуночка. На основі отриманих даних розроблено математичну модель прогнозування госпітальної летальності та шкалу SBAFS. Встановлено, що значення шкали ≥2 балів асоціюється з високим ризиком госпітальної смерті. Для жінок із ТЕЛА високого ризику створено окрему модель прогнозування, до якої увійшли артеріальна гіпертензія, локалізація тромбу в біфуркації легеневої артерії та зниження систолічного артеріального тиску. Подальший етап включав проспективний аналіз 97 пацієнтів, серед яких чоловіків - 47 пацієнтів, жінок - 50. Аналіз факторів ризику показав, що у жінок частіше реєструвалися госпіталізація з приводу серцевої недостатності або фібриляції передсердь протягом трьох місяців до початку гострої ТЕЛА, інфекції, цукровий діабет, ожиріння та похилий вік. Ехокардіографічне дослідження показало, що у чоловіків як у гострому періоді, так і через 12 місяців були достовірно більші розміри та об’єми лівого шлуночка. Встановлено, що відновлення правих відділів було більш вираженим у чоловіків, зокрема за показниками ІО ПП та СТЛА. Незалежними предикторами несприятливого ремоделювання у чоловіків були: онкологія, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хворба в анамнезі та надлишкова маса тіла, тоді як у жінок – старший вік, підвищений індекс маси тіла, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет, застійна серцева та дихальна недостатність, ішемічна хвороба серця в анамнезі. Додатково в проспективній частині дослідження було вивчено прогностичну значущість співвідношення тромбоцитів до лейкоцитів (PWR), було встановлено, що цей показник був достовірно нижчим у пацієнтів, які померли, та асоціювався з більшими розмірами правих відділів серця і високим ризиком ранньої смерті. ROC-аналіз показав, що порогове значення PWR ≤21,28 визначено як предиктор летальності. При гендерній стратифікації встановлено порогові значення показника: ≤19,89 для чоловіків та ≤30,60 для жінок. В представленій роботі вперше в українській популяції було вивчено гендерні особливості тромбоемболії легеневої артерії. Встановлено наявність суттєвих гендерних відмінностей у клінічному перебігу, факторах ризику та прогнозі ТЕЛА. Отримані результати обґрунтовують необхідність врахування статевих особливостей при стратифікації ризику у пацієнтів із ТЕЛА. Вивчено та встановлено гендерний диморфізм у процесах ремоделювання серця після ТЕЛА. Доведено, що співвідношення тромбоцитів до лейкоцитів є інформативним маркером тяжкості та прогнозу ТЕЛА.
Дата реєстрації
2026-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-02
