Реєстраційний номер
0826U002824, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Профілактика невиношування вагітності у жінок із синдромом гіперстимуляції яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій
Здобувач
Гафійчук Микола Григорович,
Керівник Горбунова Ольга Володимирівна
Опонент Трохимович Ольга Віталіївна
Опонент Носенко Олена Миколаївна
Рецензент Педаченко Наталія Юріївна
Рецензент Сербенюк Анастасія Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Дисертаційна робота присвячена профілактиці невиношування вагітності у жінок із синдромом гіперстимуляції яєчників (СГЯ) у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). СГЯ розглянуто не лише як гостре ятрогенне ускладнення контрольованої оваріальної стимуляції, а як системний чинник репродуктивного ризику, що через порушення судинної проникності, імунозапальну активацію, гормональний дисбаланс і зміни ендометріальної рецептивності може негативно впливати на імплантацію та перебіг ранньої вагітності.
Метою дослідження було наукове обґрунтування та удосконалення персоналізованих підходів до профілактики СГЯ і пов’язаного з ним невиношування вагітності у програмах ДРТ шляхом інтеграції клінічних, гормональних, ультразвукових і молекулярних маркерів ризику.
У проспективному рандомізованому порівняльному дослідженні взяли участь 120 жінок репродуктивного віку з високим ризиком розвитку СГЯ. Пацієнток було розподілено на групу стандартного ведення та групу персоналізованого профілактичного алгоритму. Оцінювали фактори ризику СГЯ, особливості оваріальної відповіді, гормональні показники, ультразвукові параметри, маркери судинної проникності й системного запалення, зокрема VEGF та IL-6, а також частоту СГЯ, клінічної вагітності та ранніх репродуктивних втрат.
Встановлено, що СГЯ у жінок із високим оваріальним резервом супроводжується комплексом гормональних, судинних та імунозапальних порушень. Застосування персоналізованих протоколів контрольованої оваріальної стимуляції з урахуванням індивідуального ризик-профілю достовірно знижувало частоту клінічно значущих форм СГЯ до 3,3–4,7% порівняно з 16,7–17,5% при стандартному веденні (p<0,05). При цьому ефективність програм ДРТ не знижувалася: частота клінічної вагітності в групах індивідуалізованої профілактики становила 48,6–55,8% проти 35,0% у групах стандартного ведення (p=0,04).
Доведено, що персоналізована профілактика СГЯ асоціюється зі зменшенням частоти ранніх репродуктивних втрат. Частота ранніх викиднів у жінок основних груп становила 9,1–10,0% проти 21,4% у групі стандартного ведення (p=0,05). Це підтверджує, що СГЯ має клінічне значення не лише як ускладнення стимуляції, а й як чинник ризику нестабільності ранньої гестації.
Молекулярний аналіз засвідчив ключову роль VEGF та IL-6 у патогенезі СГЯ і прогнозуванні його тяжкості. У пацієнток, які отримували персоналізовану профілактику, рівень VEGF знижувався з 434,6±33,1 пг/мл до 282,4±24,7 пг/мл (p<0,01), а рівень IL-6 — з 15,6±2,1 пг/мл до 8,9±1,2 пг/мл (p<0,01). Встановлено кореляційний зв’язок між рівнем VEGF і тяжкістю СГЯ (r=0,74; p<0,001). За даними ROC-аналізу, прогностична ефективність VEGF становила AUC=0,92, IL-6 — AUC=0,88.
Наукова новизна роботи полягає у формуванні патогенетично обґрунтованої концепції взаємозв’язку СГЯ та невиношування вагітності у програмах ДРТ. Обґрунтовано, що судинна проникність і системна запальна відповідь є ключовими механізмами порушення імплантації та нестабільності ранньої вагітності. Запропоновано модель стратифікації ризику з використанням клінічних, гормональних, ультразвукових і молекулярних показників.
Практичне значення роботи полягає в розробленні персоналізованого алгоритму ведення пацієнток із високим ризиком СГЯ, що включає стратифікацію ризику, індивідуалізацію стимуляції, оптимізацію вибору тригера овуляції, застосування допамінових агоністів, адаптовану лютеїнову підтримку та обґрунтовану тактику перенесення ембріонів. Алгоритм сприяє зниженню частоти СГЯ, зменшенню ранніх репродуктивних втрат, підвищенню частоти клінічної вагітності та покращенню безпеки програм ДРТ.
Ключові слова: синдром гіперстимуляції яєчників, невиношування вагітності, допоміжні репродуктивні технології, імплантація, лютеїнова підтримка, VEGF, IL-6, молекулярні маркери, персоналізований підхід, профілактика, репродуктивне здоров’я.
Дата реєстрації
2026-06-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-24 / 2026-07-16
