Дисертація доктора філософії. Король Володимир Андрійович. Формування урожайності картоплі залежно від елементів технології вирощування в умовах Західного Лісостепу.

Реєстраційний номер

0826U003170, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

07-07-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Формування урожайності картоплі залежно від елементів технології вирощування в умовах Західного Лісостепу.

Здобувач

Король Володимир Андрійович,

Керівник ільчук Роман Васильович
Керівник Гадзало Андрій Ярославович
Опонент М'ялковський Руслан Олександрович
Опонент Олійник Тетяна Миколаївна
Рецензент Рудавська Наталія Миколаївна
Рецензент Вавринович Оксана Володимирівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

Опис

У дисертаційній роботі наведено результати досліджень з вивчення елементів системи живлення, як основної складової технології вирощування, щодо особливостей формування вегетативної маси рослин та бульб картоплі, процеси фотосинтетичної діяльності листкової поверхні і урожайність, що сформовано в результаті цих процесів, залежно від сорту, виду та складу удобрення, їх впливу на накопичення продуктивності в цілому. У вступі відображено актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програми, темами, мету і завдання досліджень, об’єкт, предмет, методи досліджень. Висвітлено наукову новизну та значення результатів, що отримано з погляду практичного впровадження, які вдалось досягнути, завдяки вивченню та удосконаленню елементів системи живлення за вирощування картоплі, встановлено для кожного з досліджуваних сортів картоплі (Слаута – ранньостиглий та Легенда – середньостиглий) оптимальний вид та встановлену дозу внесення основного добрива стосовно ґрунтово-кліматичних умов Західного Лісостепу України.У першому розділі кваліфікаційної праці «Продуктивність картоплі за впливу окремих агротехнологічних чинників» (огляд наукової літератури) розглянуто сучасний стан вирощування картоплі як однієї з провідних продовольчих культур України і світу. Висвітлено основні проблеми галузі, зокрема вплив кліматичних змін, поширення хвороб і шкідників, що зумовлюють необхідність впровадження екологізованих технологій. Обґрунтовано ключові чинники продуктивності картоплі: якість садивного матеріалу, підбір сортів та оптимізація технологічних елементів вирощування. Особливу увагу приділено системі живлення рослин, яка включає макро- та мікроелементи, що забезпечують формування високої урожайності за покращених господарсько цінних показників. Підкреслено значення органічних і мінеральних добрив для збереження ґрунтової родючості та екологічної стійкості виробництва. Другий розділ. «Умови, матеріали та методика проведення досліджень» висвітлює інформацію щодо ґрунтово-кліматичних умов зони проведення досліджень, схеми досліду, опису сортів та аналізу добрив, що вивчали, а також основних методик, які були використанні в ході проведення роботи. Третій розділ висвітлює «Вплив елементів живлення на продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості». Аналізом результатів, що отримано в ході проведення досліджень встановлено, що вплив застосування встановленої дози добрив різного складу та походження на процеси росту і розвитку картопляного фітоценозу, в першу чергу залежали від сортових особливостей, а саме від їх групи стиглості та певною мірою від погодно кліматичних умов, що склалися у роки проведення досліджень. Проведення аналізу щодо етапів та тривалості періодів міжфазного розвитку показало, що у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу періоди розвитку рослин картоплі для ранньостиглого сорту Слаута та середньостиглого сорту Легенда відповідають своїм групам стиглості, до яких вони віднесені, отже їх можна рекомендувати для впровадження у виробництво господарствам, що займаються вирощуванням картоплі, як ранньої так і інших груп стиглості. На густоту та висоту стеблостою мали вплив такі технологічні чинники, як внесення добрив. Листкова поверхня рослин, яка забезпечила максимальну роботу фотосинтетичного апарату на 60-й день була найвищою у сорту Слаута за внесення гранульованого курячого посліду – 53,9 тис.м2/га, а у сорту Легенда вона також була найбільшою на цьому варіанті живлення і становила – 43,8 тис.м2/га, а на 70-й день: у сорту Слаута максимальний показник (53,9 тис.м2/га) відмічено у варіанту за внесення гранульованого курячого посліду (0,5 т/га), у сорту Легенда (55,5 тис.м2/га) за внесення добрива біогумус (4,0 т/га). Нашими дослідженнями встановлено, що між встановленою дозою живлення рослин і вмістом хлорофілових зерен у листках картоплі існує зворотній кореляційний зв'язок, а саме: із зменшенням її величини вміст хлорофілу зменшується, але до певної межі. За збирання врожаю найбільша кількість бульб в розрахунку на одну рослину (кущ), що сформувалися відмічено на варіанті з внесенням рекомендованої дози добрив (гній +N90P90K120) та за внесення гною (40 т/га) та гранульованого курячого посліду (0,5 т/га) і у сорту Слаута становило 16,3, 15,3 та 12,3 шт. бульб відповідно варіанту удобрення. Стосовно сорту Легенда найбільшу кількість в розрахунку на один кущ отримано за внесення гранульованого курячого посліду – 13,7 шт, а також за внесення добрива біогумус та гною (40 т/га), а показники становили 12,6 та 11,4 шт. Найвища врожайність та приріст врожаю відмічено за ранньостиглим сортом Слаута, на варіанті з внесенням добрива біогумус (4,0 т/га), де вага бульб склала 0,552 кг, а урожайність відповідно 31,6 т/га. Стосовно середньостиглого сорту картоплі Легенда найвищі показники були за внесення гною (40 т/га) та добрива біогумус (4,0 т/га) і становили відповідно до ваги одного куща – 0,575 та 0,564 кг і врожайності – 32,8 та 32,5 т/га.

Дата реєстрації

2026-07-08

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-08 / 2026-07-08