Реєстраційний номер
0826U003247, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Механізми взаємодії органів публічної влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації України
Здобувач
Гаращук Сергій Миколайович,
Керівник Масик-Бєсова Марія Зіновіївна
Опонент Васильєва Наталія Вікторівна
Опонент Шведун Вікторія Олександрівна
Опонент Дяченко Світлана Анатоліївна
Рецензент Сімак Сергій Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні механізмів взаємодії органів публічної влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації та розробленні перспективних напрямів їх удосконалення в Україні.
У дисертаційному дослідженні запропоновано модель удосконалення механізмів взаємодії органів публічної влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації України, відповідно до якої необхідно оптимізувати: нормативно-правове забезпечення (що включає впровадження регуляторних sandbox-режимів для GovTech; запровадження структури управління даними; створення правових умов для ефективної кластерної взаємодії, що підвищує прибутковість та комерціалізацію ІТ-інновацій); організаційне забезпечення (що включає впровадження моделі «Вбудовані ІТ-команди» в органи публічної влади; впровадження програми обміну цифровими талантами; створення «Інноваційних лабораторій GovTech» у кожному регіоні); інформаційно-технологічне забезпечення (що включає впровадження цифрових двійників державної інфраструктури та процесів управління; інтеграція технологій Інтернету речей у сферу публічного управління; розвиток систем автоматизованого управління життєвим циклом цифрових державних сервісів).
У роботі удосконалено теоретичне розуміння сутності поняття «цифровізація публічного управління у контексті становлення інформаційного суспільства», яке запропоновано визначати як багаторівневий, комплексний і динамічний процес глибинної трансформації системи публічного управління, що передбачає інтеграцію цифрових технологій, платформних рішень і мережевих комунікацій у діяльність органів публічної влади та місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності, прозорості, підзвітності, адаптивності та сервісної орієнтації держави, а також забезпечення якісно нової взаємодії між державою, громадянами й бізнесом у цифровому середовищі.
Запропоновано шляхи імплементації кращого зарубіжного досвіду взаємодії органів публічної влади та ІТ-компаній в умовах цифровізації, відповідно до яких необхідно: розвивати єдині державні цифрові платформи, надавати підтримку GovTech-екосистемам (Австралія); розвивати єдиний координаційний орган цифровізації відповідно до європейських стандартів, уніфікувати стандарти ІТ (Великобританія); впровадити у державні сервіси дизайн, орієнтований на користувача (Нова Зеландія); розширити політику відкритих даних, стимулювати участь ІТ-компаній (Канада); сформувати інноваційні хаби, надавати державну підтримку цифрових стартапів (Сінгапур); розвивати публічно-приватне партнерство у сфері ІТ (США); розширювати електронні послуги та забезпечити їх обов’язковість для населення (Данія); впроваджувати міжвідомчі системи обміну даними, розвивати e-ID (Естонія); розвивати системи єдиного входу та інтегровані державні сервіси (Франція); підтримувати дослідження та розробки у сфері ІТ, створити умови для розвитку технологічних кластерів (Ізраїль); стимулювати спільні ІТ-проєкти держави та бізнесу (Нідерланди); розвивати інструменти e-democracy та цифрової участі (Ісландія).
Розроблено пропозиції щодо розвитку інструментів стимулювання розвитку ІТ-сектору як ключового сектору розвитку держави, зокрема: 1) посилення нормативно-правової бази, орієнтованої на зростання стабільності та передбачуваності умов ведення бізнесу; 2) підвищення стабільності використання фінансових інструментів для стимулювання ІТ-бізнесу, що включає ряд податкових стимулів, державних грантів для розвитку стартапів; створення державних або змішаних венчурних фондів; впровадження програм фінансування дослідження та розробок у сфері ІТ та ін; 3) активізація інституційної підтримки та інфраструктури, у контексті чого необхідно створити технопарки, інноваційні хаби та ІТ-кластери, забезпечити державну підтримку бізнес-інкубаторів та акселераторів; розвивати центри трансферу технологій; впроваджувати цифрові платформи взаємодії держави та бізнесу (GovTech-платформи, API державних сервісів) та ін.; 4) посилення розвитку людського капіталу, у контексті чого необхідно модернізувати освітні програми (дуальна освіта, спільні програми з ІТ-компаніями); забезпечити державне фінансування STEM-освіти та ІТ-спеціальностей; впровадити короткострокові програми перекваліфікації (reskilling/upskilling); розробити ваучери на навчання для дорослого населення та ін.; 5) посилення інформаційно-аналітичного забезпечення ІТ-галузі, у контексті чого необхідна розробка національних порталів відкритих даних; аналітичних дашбордів ІТ-ринку; систем моніторингу ефективності державних програм; цифрових платформ комунікації між державою, бізнесом і науковцями; розвиток електронного урядування та інтегрованих реєстрів.
Ключові слова: публічне управління, публічна влада, сфера ІТ, цифровізація, діджиталізація, цифровізація публічного управління, ІТ-компанії, взаємодія органів публічної влади та ІТ-компаній.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-07-09
