Реєстраційний номер
0826U003259, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Гармонізація законодавства України щодо охорони прав на торговельні марки з правом ЄС (порівняльно-правовий аспект на прикладі досвіду Республіки Польща)
Здобувач
Петриченко Андрій Павлович, Доктор філософії
Керівник Дорошенко Олександр Федорович
Опонент Кривошеїна Інга Валеріївна
Опонент Кметик-Подубінська Христина Ігорівна
Рецензент Шабалін Андрій Валерійович
Рецензент Чомахашвілі Олена Шотаєвна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України
Опис
Петриченко А.П. Гармонізація законодавства України щодо охорони прав на торговельні марки з правом ЄС (порівняльно-правовий аспект на прикладі досвіду Республіки Польща)
Дисертація є комплексним дослідженням гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу у сфері охорони прав на торговельні марки, виконаним на порівняльно-правовому матеріалі з досвідом Республіки Польща як держави-члена Європейського Союзу зі спорідненою традицією континентального права. У дослідженні проаналізовано acquis communautaire, національне законодавство України і Республіки Польща, а також відповідну правозастосовну практику Суду справедливості Європейського Союзу, Верховного Суду і судів Республіки Польща в обсязі відповідно до завдань та теми дисертаційного дослідження. Засадничою проблемою визначено протилежність підходів до процесу імплементації, за якої український законодавець реалізує спосіб прямого перекладу актів acquis Європейського Союзу без належного звернення до практики Суду справедливості, на відміну від держав-членів ЄС, які враховують acquis у поєднанні з нормами м’якого права. Доведено, що повна гармонізація не обмежується імплементацією текстуального матеріалу директив і регламентів, а передбачає засвоєння концептуального апарату, виробленого Судом справедливості Європейського Союзу і правовою доктриною.
У дисертації обґрунтовано модель гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу як цілісний процес, що поєднує узгоджені між собою нормативний, теоретичний, експертний і правозастосовний рівні. Запропоновано визначення поняття «пересічний споживач» у сфері торговельних марок Європейського Союзу як обов’язкового нормативного стандарту оцінки розрізняльної здатності, ймовірності сплутування і набутої розрізняльної здатності за сталими нормативними ознаками достатньої поінформованості, розумної уважності і обачності, а також визначення поняття «український пересічний споживач» як варіанта цього стандарту, що відрізняється національними мовно-культурними особливостями. Обґрунтовано дуалістичну природу конфліктів прав на торговельні марки при вступі держави-кандидата до Європейського Союзу, що поділяються на конфлікти пріоритету і конфлікти стандартів, а також запропоновано визначення національного м’якого права держави у стані гармонізації національного законодавства з acquis Європейського Союзу.
Удосконалено теоретичне обґрунтування доцільності кумулятивного способу судового захисту порушеного права, за якого вимоги з обставин порушення прав на торговельну марку і вимоги з обставин вчинення акту недобросовісної конкуренції підлягають одночасному розгляду в одному судовому провадженні за самостійного доведення обставин кожної з підстав. Обґрунтовано необхідність визнання судової практики Суду справедливості Європейського Союзу джерелом права та орієнтиром тлумачення гармонізованих норм за змістовним критерієм правовідносин у спорах щодо прав інтелектуальної власності за аналогією з чинним механізмом застосування практики Європейського суду з прав людини в Україні. Дістало подальшого розвитку теоретичне обґрунтування удосконалення методології національного органу інтелектуальної власності шляхом рецепції інструментів м’якого права Європейської мережі інтелектуальної власності, зокрема запровадження стандартів Спільної практики CP12 у справах про набуту розрізняльну здатність і репутацію торговельної марки щодо соціологічних опитувань, а також поширення дії функціональних підстав відмови в наданні правової охорони на нетрадиційні торговельні марки в Україні.
Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України про охорону прав на торговельні марки. Запропоновано надати відкритого (невичерпного) характеру переліку способів використання торговельної марки і переліку форм порушення виключних прав, які нині є вичерпними. Це дозволить правозастосовній практиці належно реагувати на нові форми використання позначень і нові форми порушень. Обґрунтовано запровадження кваліфікуючого критерію порушення, а саме використання спірного позначення у комерційній діяльності з метою вирізнення товарів або послуг, і розширення об’єкта порушення з торговельної марки на будь-яке позначення, що охоплює фірмове найменування, доменне ім’я і неконвенційне позначення. Запропоновано окремий правовий режим торговельних марок з репутацією, закріплення права власника на компенсацію за порушення, вчинене у період чинності реєстрації, механізм обмеження надмірно широких термінів у переліках товарів і послуг і спеціальне правило про розподіл тягаря доведення вичерпання прав.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-09-23
