Реєстраційний номер
0826U003287, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Правове регулювання морської кібербезпеки та експлуатації автономних морських торговельних суден
Здобувач
Веремчук Владислав Сергійович,
Керівник Смітюх Андрій Володимирович
Опонент Рєзнікова Вікторія Вікторівна
Опонент Борщевська Олена Миколаївна
Рецензент Орловський Богдан Михайлович
Рецензент Борщенко Владлена Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правового регулювання морської кібербезпеки та експлуатації автономних морських торговельних суден на сучасному етапі.
У розділі 1 «Теоретико-правова характеристика поняття та правового режиму морського торговельного судна» досліджено поняття морського торговельного судна у міжнародному та національному праві, співвідношення категорій правового режиму та правового статусу морського торговельного судна, особливості дії у часі та межі правового режиму, а також правові питання реєстрації морського торговельного судна та його цивільної оборотоздатності. У результаті узагальнення доктринальних і нормативних підходів запропоновано визначати морське торговельне судно як плавучу конструкцію, здатну пересуватися водою та призначену для здійснення торговельного мореплавства: перевезення пасажирів, вантажу, спорту, науково-дослідницької діяльності, виконання технічних робіт, буксирування тощо.
Обґрунтовано наявність у морського торговельного судна як правового режиму, що характеризує його як об’єкт права та охоплює комплекс норм, зокрема, щодо виникнення, переходу й припинення речових прав на нього, здійснення юрисдикційного контролю держави прапора, відповідності технічним та екологічним вимогам, так і правового статусу, який проявляється у персоніфікації судна як носія прав та обов’язків під час навігації та визначає юрисдикційну належність судна до держави прапора.
Встановлено використання правових фікцій при віднесенні гідролітака та стаціонарної морської платформи до морських суден, у зв’язку з чим запропоновано визначати гідролітак судном «ad hoc» у межах норм, що регулюють його рух водною поверхнею, тоді як стаціонарну морську платформу – постійним носієм режиму запобігання забрудненню довкілля як складової загального правового режиму морського торговельного судна.
На підставі критерію стабільності правової ідентифікації запропоновано класифікацію юридичних ознак морського торговельного судна на незмінні та змінні, де номер ІМО визначено як незмінну правову ознаку – універсальний ідентифікатор судна, а реєстрацію під прапором, назву та порт приписки – як змінні ознаки, що відображають динамічний правовий зв’язок судна з державою прапора у конкретний момент часу.
Конкретизовано підстави виникнення, поновлення та припинення правового режиму морського торговельного судна у випадках зміни його правового режиму внаслідок перетворення торговельного судна на військове і навпаки, а також припинення такого режиму у разі постановки судна на постійну стоянку або набуття ним статусу об’єкта підводної культурної спадщини.
Аргументовано доцільність внесення змін до законодавства щодо запровадження можливості тимчасової реєстрації недобудованих суден з моменту закладки кілю до введення їх в експлуатацію, що усуне правову невизначеність у відповідній сфері та забезпечить можливість участі таких суден у цивільному обороті, зокрема як предметів іпотеки, лізингу або страхування.
У розділі 2 «Інтеграція сучасних інформаційних технологій у торговельне мореплавство та їх вплив на міжнародно-правові стандарти безпеки морських торговельних суден» досліджено вплив автоматизації на стандарти безпеки торговельного мореплавства та розглянуто правові аспекти морської кібербезпеки.
Встановлено, що автоматизація морських торговельних суден полягає у делегуванні частини функцій на борту та прийняття рішень від людини до автоматизованих систем та штучного інтелекту. Здійснено огляд основних напрямків автоматизації морських торговельних суден, зокрема, вдосконалення технологій зв’язку, енергетичних технологій; технологій безпеки експлуатації судна; перспективи створення об’єднаного комплексу управління судном; стратегії електронної навігації (е-навігації).
З огляду на посилення ролі автоматизованих систем судна у прийнятті рішень під час плавання, запропоновано класифікацію рівнів автоматизації суден на підставі критерію визначення суб’єкта відповідальності за ухвалення та реалізацію таких рішень: першого рівня, за якого повну відповідальність несе екіпаж судна; другого рівня, за якого відповідальність покладається спільно на екіпаж судна та осіб, відповідальних за коректне функціонування автоматизованої системи; третього рівня, за якого повну відповідальність несуть особи, що забезпечують коректну роботу автоматизованої системи.
Сформульовано визначення поняття технологічного виклику у торговельному мореплавстві як сукупності нових технічних, організаційних та правових умов і вимог, що виникають у зв’язку з упровадженням інноваційних технологій на борту суден та зумовлюють необхідність адаптації існуючих моделей експлуатації, управління безпекою і правового регулювання з метою їх ефективної та безпечної інтеграції у торговельне мореплавство.
Оскільки ключовим технологічним викликом для сучасних морських торговельних суден є забезпечення морської кібербезпеки, запропоновано визначати її як стан захищеності від кіберзагроз.
Дата реєстрації
2026-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-09 / 2026-10-22
