Реєстраційний номер
0826U003375, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-07-0006
Статус
Захищена
Назва роботи
Англомовні кібернеологізми в сучасному Інтернет-дискурсі
Здобувач
Лю Сюена ...,
Керівник Титаренко Олена Юріївна
Опонент Бабелюк Оксана Андріївна
Опонент Прима Вікторія Валентинівна
Опонент Нагорна Ольга Олександрівна
Рецензент Кіщенко Наталія Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Опис
Стрімкий розвиток інформаційних технологій спричинив виникнення нових сфер людської діяльності, що, у свою чергу, зумовило появу нових понять і термінів. Особливо інтенсивно ці процеси виявляються в галузі інформатики, де щодня створюються нові гаджети, програми, сервіси, кожен із яких потребує відповідної номінації. Нові мовні одиниці, що виникають на стику технологій та мовної практики, отримали назву кібернеологізмів. Цей мовний феномен вважається одним із найактуальніших об’єктів сучасної гуманітаристики, оскільки передбачає міждисциплінарний підхід до вивчення, який об’єднує зусилля мовознавців, соціологів, психологів, педагогів та інших спеціалістів.
У контексті інформаційного суспільства, яке характеризується динамічним технологічним розвитком, мова зазнає глибоких трансформацій. Одним із найпомітніших проявів цих змін є поява нових лексичних одиниць, пов’язаних із цифровим світом. Кібернеологізми не лише відображають нові явища, а й активно формують картину світу сучасного користувача, впливаючи на його сприйняття реальності, мислення й комунікативну поведінку. Актуальність вивчення кібернеологізмів обумовлюється низкою чинників: глобалізацією цифрового простору, що сприяє поширенню англомовної термінології як елемента міжкультурної комунікації; високою швидкістю розвитку ІТ-сфери, яка вимагає постійного оновлення лексичного складу мови; активним впливом англійської мови на лексичні та граматичні системи інших мов; а також соціальними
наслідками мовних змін, які відображаються у сфері освіти, культури та соціальної взаємодії.
Дисертація аналізує комплексне дослідження англомовних кібернеологізмів як одного з найдинамічніших пластів лексики, що формується під впливом інформаційно-комунікаційних технологій у межах сучасного інтернет-дискурсу. Актуальність дослідження зумовлена глобалізаційними трансформаціями суспільства, стрімким розвитком цифрового середовища та домінуванням англійської мови в комунікації мережевого типу. Кібернеологізми, що виникають у цифровій сфері, слугують не лише засобом номінації нових технологічних реалій, а й маркером глибоких соціокультурних зрушень.
Метою дисертаційної роботи є виявлення лінгвістичних характеристик, структурно-семантичних особливостей і функціонального навантаження англомовних кібернеологізмів у межах сучасного інтернет-дискурсу. У фокусі уваги – словотворчі моделі, типи лексичних інновацій, частотність і контекстуальне функціонування неологізмів, а також специфіка їхньої репрезентації в україномовному комунікативному просторі.
Теоретичну основу роботи становлять праці вітчизняних і зарубіжних лінгвістів у галузі неології, інтернет-лінгвістики, дискурсології, соціолінгвістики та перекладознавства. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує методи структурного, семантичного, контрактивного, дискурсивного, корпусного й статистичного аналізу.
Матеріалом для аналізу слугували тексти сучасного англомовного інтернет-дискурсу, а також україномовні публікації, що містять переклади або адаптації кібернеологізмів. Корпус дослідження було сформовано з аналітичних, публіцистичних і блогових текстів, розміщених у відкритому цифровому просторі. Для обробки текстових даних використовувалися спеціалізовані платформи Sketch Engine і Voyant Tools, що дозволило здійснити глибокий частотний та колокаційний аналіз.
Особливу увагу зосереджено на словотвірних моделях, які найбільш продуктивні у формуванні англомовних кібернеологізмів: афіксації,
словоскладанні, контамінації (телескопії), абревіації та конверсії. Визначено специфіку новоутворень на основі базових термінів, таких як «smartphone», «AI», «tablet», «cloud», що слугують центрами лексико-семантичних гнізд. Показано, що такі леми генерують похідну лексику з високою частотністю та широким функціональним діапазоном.
У дисертації проаналізовано соціолінгвістичні чинники, які впливають на активне впровадження кібернеологізмів у мовну практику: вікова стратифікація, професійна спеціалізація, рівень цифрової компетентності, медіаспоживання. Особливої уваги надано питанням стилістичної варіативності та прагматичного навантаження нових термінів у різних типах дискурсу — інформативному, публіцистичному, рекламному, освітньому.
Робота також торкається проблеми перекладу англомовних кібернеологізмів в українському медіапросторі. Розглянуто стратегії калькування, транскрипції, транслітерації, описового перекладу та функціональної аналогії, проаналізовано типові труднощі та недоліки при адаптації цифрової лексики. Встановлено, що процес перекладу кібернеологізмів вимагає не лише мовної точності, а й урахування культурного, соціального та когнітивного контексту.
Корпусний аналіз, проведений на матеріалі онлайн-видання «Дзеркало тижня» за період до 2025 року включно, дозволив виявити найбільш вживані лексеми цифрового походження, проаналізувати їхні словотвірні особливості, графічне оформлення, контексти вживання та прагматичні функції.
Дата реєстрації
2026-07-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-10 / 2026-07-13
