Дисертація доктора філософії. Пугач Дмитро Богданович. Соціально-економічне становище населення Західно-Української Народної Республіки (листопад 1918 р. – липень 1919 р.)

Реєстраційний номер

0826U003387, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

14-07-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Соціально-економічне становище населення Західно-Української Народної Республіки (листопад 1918 р. – липень 1919 р.)

Здобувач

Пугач Дмитро Богданович,

Керівник Павлишин Олег Йосифович
Опонент Литвин Микола Романович
Опонент Вітенко Микола Дмитрович
Рецензент Мрака Ігор Богданович
Рецензент Баран Зоя Анатоліївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Львівський національний університет імені Івана Франка

Опис

Дисертація присвячена вивченню особливостей соціально-економічного становища населення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у період із листопада 1918 р. до липня 1919 р. Особливу увагу приділено висвітленню аграрної, продовольчої, промислової, фінансової, транспортно-комунікаційної, гуманітарної, медико-санітарної та епідеміологічної ситуацій у тогочасній Східній Галичині, впливу Першої світової та польсько-української війн на суспільство. Обґрунтовано, що через несвоєчасне прийняття відповідних законів тягар вирішення земельних та лісових конфліктів було покладено на повітові адміністрації, діяльність яких мала стабілізуючий характер і була спрямована на підтримку належного рівня життя і добробуту сільського населення. Аргументовано, що продовольчу кризу в ЗУНР спричинив комплекс факторів: тривалі бойові дії та воєнні реквізиції, впровадження державної монополії, природні лиха та комунікаційні перешкоди. Визначено, що ключовим інструментом протидії дефіциту продовольства з боку повітових адміністрацій стало впровадження жорсткого контролю за харчами та встановлення системи максимальних цін. Встановлено, що повноцінному відновленню промислового потенціалу ЗУНР перешкоджали воєнні руйнування, логістичні виклики та корупційні ризики. Доведено, що складні побутові умови та інфляція зумовили консолідацію робітничого руху, який у діалозі з владою домігся впровадження 8-годинного робочого дня. Висвітлено динаміку розбудови залізничної, телеграфної, телефоної та поштової мереж. Звернено увагу, що фінансова система ЗУНР базувалася на австрійській інституційній спадщині, що забезпечило відносну стабільність фінансово-майнових відносин. З’ясовано, що пріоритетним вектором внутрішньої політики ЗУНР було забезпечення соціальних гарантій для вразливих верств населення, зокрема родин мобілізованих солдатів та офіцерів, військових інвалідів, біженців, державних службовців, залізничників та сімей греко-католицьких священників. Підкреслено, що попри системні зусилля уряду ЗУНР щодо розбудови мережі охорони здоров’я, реальний стан галузі характеризувався глибокою кризою через гострий дефіцит фінансових, матеріальних та кадрових ресурсів. У результаті дослідження критично переосмислено усталений в історіографії та суспільній свідомості образ ЗУНР як винятково впорядкованого державного інституту, натомість доведено наявність численних викликів у соціально-економічному житті населення. Визначено, що такий підхід дозволяє відійти від ідеалізації минулого та реконструювати багатогранні й суперечливі реалії життя людини в умовах національно-визвольних змагань.

Дата реєстрації

2026-07-13

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-13 / 2026-09-16