Дисертація доктора філософії. Кузьмич Оксана Петрівна. Психологічні чинники розвитку довіри до себе в юнацькому віці

Реєстраційний номер

0826U003460, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

09-01-2025

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Психологічні чинники розвитку довіри до себе в юнацькому віці

Здобувач

Кузьмич Оксана Петрівна,

Керівник Шевченко Наталія Федорівна
Опонент Вірна Жанна Петрівна
Опонент Чайка Ганна Василівна
Рецензент Губа Наталія Олександрівна
Рецензент Мосол Наталія Олександрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

У дисертації «Психологічні чинники розвитку довіри до себе в юнацькому віці» здійснено комплексне дослідження проблеми довіри до себе в сучасної психології. На основі теоретичного аналізу наукової літератури було визначено основні підходи до вивчення феномену довіри, уявлення про її специфіку, структуру та основні механізми розвитку. Окрему увагу приділено вивченню проблеми довіри до себе саме в юнацькому віці, що є етапом становлення особистості. У роботі розкрито структуру довіри до себе, її основні функції та види, що дозволило більш повно охопити цю наукову проблему. Здійснено детальний аналіз основних підходів до дослідження сутності, структури. видів та функцій довіри, що дозволило глибше зрозуміти її багатовимірну природу. Відповідно, довіра вивчається через різні теоретичні конструкти: як очікування від інших людей і від самого себе, як базова соціальна настанова, як специфічне психологічне ставлення, як психічний стан, як готовність дій до та як соціальна емоція. Такий підхід дозволив висвітлити різні аспекти довіри, показуючи її як ключову детермінанту ефективної взаємодії, самореалізації та особистісного спілкування. В результаті проведеного теоретичного аналізу проблеми сформульовано поняття «довіра до себе», яке трактується як складне і багаторівневе особистісне утворення, що формується і змінюється протягом життя, зокрема в період юнацького віку. Довіра до себе включає кілька взаємопов’язаних компонентів: когнітивний (сприйняття власних здібностей), конативний (бажання досягти цілей) і поведінковий (дії, спрямовані на досягнення успіху), що означає свідому позитивну оцінку себе, здатність особистості до самореалізації, адаптації та особистісного зростання. Відтак, довіра до себе – це не просто позитивна оцінка своїх здібностей, а й здатність свідомо вибирати значущі цілі, активно діяти для їх досягнення та ефективно функціонувати в соціумі. З’ясовано, що довіра до себе виконує регуляторну функцію, знижуючи психологічну напругу, пов’язану із стресами; довіра досягнення конструктивності міжособистісної взаємодії на рівні взаєморозуміння, взаємного пізнання, взаємних впливів, взаємних дій суб’єктів. Виділено психологічні чинники розвитку довіри до себе та обґрунтовано модель розвитку довіри до себе в юнацькому віці. Обґрунтовано оптимальний рівень довіри до себе в юнацькому віці, який характеризується перевагою довіри до себе над недовірою. Розроблено модель розвитку довіри до себе в юнацькому віці, яка показує, що оптимальний рівень самодовіри є не лише в переважанні довіри над недовірою до власних сил і здібностей, а в досягненні гармонійного балансу. Такий рівень характеризується внутрішньою впевненістю, здатністю об’єктивно оцінювати свої можливості та ефективно вирішувати життєві завдання, що є місцем для гармонійного розвитку особистості на цьому етапі життя. Дисертаційна робота містить експериментальне обґрунтування ключових психологічних чинників розвитку довіри до себе в юнацькому віці. У ході дослідження було виділено та структуровано критерії розвитку для кожного складового компонента довіри до себе, що дозволило більш глибоко зрозуміти механізми формування цієї особистісної якості. Підібрано комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на детальне дослідження різних аспектів довіри до себе в юнацькому віці. Ці методики дозволили дослідити рівень розвитку кожного з компонентів довіри до себе, що сприяло більш точному розумінню їх взаємодії та впливу на загальний рівень довіри до себе молодої людини. Для аналізу отриманих даних застосовувалися сучасні математикостатистичні методи, які забезпечили високу точність і достовірність результатів дослідження. Це дозволило визначити ключові кореляції між окремими компонентами довіри до себе та виділити найбільш впливові психологічні чинники, які сприяють розвитку цієї якості в юнацькому віці. В результаті констатувального експерименту уточнено зміст психологічних чинників розвитку довіри до себе в юнацькому віці; з’ясовано особливості і детермінанти прояву та розвитку довіри до себе; визначено вікові особливості прояву і розвитку довіри до себе в юнацькому віці. В роботі відображено результати дослідження психологічних корелятів між чинниками розвитку довіри до себе. Констатовано вікові відмінності прояву довіри до себе в юнацькому віці. Зокрема, визначено вікову диференціацію прояву довіри до себе. На основі теоретично обґрунтованих критеріїв та показників розвитку довіри до себе, а також аналізу результатів психодіагностичних досліджень, було визначено рівні розвитку довіри до себе серед юнаків та дівчат. Результати показали, що когнітивний компонент має високий рівень розвитку, тоді як емоційно– ціннісний і поведінковий компоненти характеризуються середнім рівнем розвитку.

Дата реєстрації

2026-07-13

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-13 / 2026-07-16