Реєстраційний номер
0826U003485, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Підвищення мастильної дії олив та зносостійкості пар тертя шляхом модифікації компонентів присадок.
Здобувач
Бобро Андрій Михайлович,
Керівник Міланенко Олександр Анатолійович
Керівник Савчук Анатолій Миколайович
Опонент Диха Олександр Володимирович
Опонент Мельник Володимир Борисович
Рецензент Лопата Віталій Миколайович
Рецензент Твердомед Володимир Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний транспортний університет
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню впливу присадок в складі олив, а саме його кількісного складу (концентрації) активних хімічних компонентів на створення міцних хімічно модифікованих граничних шарів щодо підвищення мастильної дії олив у неконформних вузлах тертя.
Підвищення надійності та енергоефективності машин і транспортних засобів безпосередньо пов’язане з інтенсивністю процесів тертя та зношування у вузлах контакту. За даними міжнародних трибологічних оглядів, до 25–30 % енергетичних втрат у технічних системах припадає саме на процеси тертя, а понад 40 % відмов обладнання мають трибологічну природу. У цьому контексті, особливого значення набуває удосконалення мастильних матеріалів (олив), як одного з найбільш економічно ефективних засобів зниження витрат енергії на тертя та зношування в машинах.
Сучасні оливи різного технічного призначення виробляються на основі компаундування базових основ та багатокомпонентних пакетів присадок, що забезпечують основні експлуатаційні властивості: антифрикційні, протизношувальні, протизадирні, антиокиснювальні, антикорозійні властивості тощо. Водночас результати досліджень провідних світових виробників присадок, таких як: Afton Chemical (США), Lubrizol (США), BASF (Німеччина), свідчать про те, що ефективність відповідних пакетів присадок визначається не лише їх якісними властивостями, а насамперед, кількісними властивостями (концентрацією) активних хімічних компонентів або хімічно активних речовин (ХАР), які часто знаходяться у межах сотих та тисячних часток відсотку.
Запропоновано новий критеріальний підхід щодо оцінки мастильної дії олив з урахуванням впливу фізико-хімічного фактору на еволюцію формування товщини мастильного шару та закономірності зміни коефіцієнту тертя в залежності від пробігу (шляху) тертя, що дозволяє комплексно оцінити трибологічну поведінку контактної пари, оскільки коефіцієнт тертя відображає енергетичні характеристики процесу тертя, тоді як товщина / лінійний знос характеризує геометричні наслідки роботи трибологічної системи.
Обґрунтований вибір сучасного спектрального і трибометричного обладнання дав можливість комплексно оцінити трибологічну поведінку контактної пари, оскільки коефіцієнт тертя відображає енергетичні характеристики процесу тертя, тоді як товщина / лінійний знос характеризує геометричні наслідки роботи трибологічної системи і, таким чином, спільний аналіз цих параметрів забезпечує більш повне уявлення про механізми мастильної дії олив та процеси зношування під впливом модифікування від ХАР та реології досліджуваних зразків.
Розроблені параметризовані індивідуальні математичні моделі (критерії керування концентрації), які підтверджують експериментальні результати щодо встановлення оптимальної концентрації активних хімічних компонентів присадок на еволюцію формування товщини модифікованого шару та закономірності зміни коефіцієнту тертя з високою точності і адекватності моделі із забезпеченням повноцінної статистичної верифікації отриманих результатів.
За результатами розробленої комплексної методики оцінки мастильної дії олив з урахуванням впливу фізико-хімічного фактору були створені дослідні зразки, що перевищують за міжнародним (АРІ) та заводським (ТУ) нормам, трибологічні показники на ЧКМТ: трансмісійної оливи типу TEMOL Luxe Gear 75W-90 за індексом задиру (Н) - на 24%, навантаження зварювання (Н) – на 6%; моторно-трансмісійної (універсальної) оливи типу ПРОТЕК AGROTRAC STOU 10W-30 за індексом задиру (Н) - на 29%, критичним навантаженням (Н) – на 26%, навантаження зварювання (Н) – на 12%, діаметр плями зношування (мм) при навантаженні 392 Н був зменшений на 32%.
Ключові слова: товщина мастильного шару, олива, мастило, знос, випробування, зносостійкість, змащувальна здатність, тертя, пари тертя, покриття, мастильний склад, транспорт, комп’ютерне моделювання, надійність, зміцнення захисних покриттів.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-08-24