Реєстраційний номер
0826U003622, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Профілактика та терапія перинатальних ускладнень у вагітних з порушеннями сну
Здобувач
Фролов Сергій Володимирович,
Керівник Голяновський Олег Володимирович
Опонент Пирогова Віра Іванівна
Опонент Бербець Андрій Миколайович
Рецензент Савченко Сергій Євгенійович
Рецензент Жилка Надія Яківна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
У дисертаційній роботі представлено науково обґрунтовану модель оптимізації діагностики, профілактики та лікування перинатальних ускладнень у вагітних із порушеннями сну (інсомнією). Розроблено та впроваджено диференційований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на відновлення циркадної стабільності організму матері, що дозволило суттєво знизити показники материнської та перинатальної захворюваності. Дезорганізація циркадних ритмів та супутній дефіцит мелатоніну під час гестації суттєво підвищують ризики розвитку плацентарної дисфункції, прееклампсії, загрози передчасних пологів та дистресу плода.
На першому етапі проведено ретроспективний аналіз 430 історій вагітності та пологів за період 2020–2023 рр., де встановлено, що наявність інсомнії асоціювалася з підвищеним ризиком загрози передчасних пологів (у 3,5 раза вище), прееклампсії (14,5% проти 4,2% у контролі) та передчасного розриву плідних оболонок (p < 0,05). Визначено, що вік понад 35 років та індекс маси тіла (ІМТ) понад 40 кг/м² є провідними предикторами розвитку тяжких форм порушень сну. На другому етапі здійснено поглиблений аналіз результатів клініко-лабораторних та функціональних обстежень 82 вагітних з інсомнією та 70 вагітних контрольної групи. Виявлено, що вагітні з інсомнією мають достовірно нижчі рівні 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМ) у сечі (16,8 ± 1,4 нг/мг проти 31,2 ± 1,9 нг/мг у контролі), що корелює зі зниженням концентрації прогестерону та плацентарного лактогену в сироватці крові (p < 0,05).
На третьому етапі дослідження запропоновано лікувально-профілактичний комплекс, що включав цифрову когнітивно-поведінкову терапію (CBT-I) як немедикаментозний метод першої лінії, мікронізований прогестерон (400 мг/добу) для стабілізації гестаційної домінанти, препарати магнію та вітаміну В6. На четвертому етапі проведено оцінку клінічної ефективності алгоритму: завдяки впровадженню комплексу вдалося досягти нормалізації сомнологічного статусу у 86,3% жінок основної групи. Виявлено зниження частоти загрози передчасних пологів у 3,5 раза та частоти розродження шляхом кесаревого розтину в 1,3 раза (21,1 % в основній групі проти 33,7 % у групі порівняння). Встановлено достовірне покращення показників стану новонароджених за шкалою Апгар та зниження частоти дистресу плода у 2 раза (p < 0,01).
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-09-18
