Реєстраційний номер
0826U003629, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Соціоцивілізаційні орієнтири трансформації українського суспільства
Здобувач
Слива Андрій Олександрович,
Керівник Юхименко Наталія Федорівна
Опонент Доній Наталія Євгеніївна
Опонент Муляр Володиир Ілліч
Опонент Хамітов Назіп Віленович
Рецензент Кравченко Олена Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
У дисертації автором вперше було заявлено основною метою дослідження комплексний соціально-філософський аналіз особливостей соціоцивілізаційних орієнтирів трансформації українського суспільства в інформаційно-комунікативному світі глобалізаційних змін, а також представлено розгорнутий аналіз вітчизняного науково-дослідницького дискурсу формування державної ідентичності в історично-визначальних умовах збройної боротьби з російською федерацією за державницький суверенітет своєї країни. У контексті сучасних глобалізаційно-інформаційних процесів, європейської та євроатлантичної інтеграції України, її утвердження у світовому цивілізаційному просторі як унікальної регіональної цивілізації, особливої актуальності набуває міждисциплінарний аналіз послідовної адаптації українського суспільства до демократичного простору культурно-нормативних орієнтирів Європейського Союзу при неухильному збереженні та примноженні ментальних рис глибинних національних традицій, особливостей багатовікової самобутності, ціннісно-смислових структур соціокультурної реальності. Доведено, що унікальний ресурс суспільного феномену державної ідентичності в умовах глобалізаційних змін стає вихідним моментом процесу формування політико-правової стабільності та національної безпеки в країні за умови, коли більшість суспільних верств населення потенційно мобілізуються навколо конкуруючих пропозицій представлених у демократичному просторі державотворчих процесів, свідомо обираючи єдині точки дотику та фіксуючи їх у конституційних та інших законодавчих постулатах. Обґрунтовано, що комплексний соціально-філософський аналіз розуміння суспільного феномену державної ідентичності забезпечує органічний синтез етнічної, національної, громадянської та культурної ідентичності, як різних форматів колективного співіснування, соціальної інтеграції та створення стабільного нормативно-правового життєвого простору на теренах нашої країни. Представлено процедуру змістовного наповнення принципів системності, суб’єктності, історизму, комплексності/мультидисциплінарності, динамічності тенденційності/змінності, емпіричності та методичної чутливості, легітимності та нормативності та контекстуалізації, які розширюють можливості як міждисциплінарного, так і структурно-деталізованого аналізу ключових понять дослідження – соціоцивілізаційного виміру, державної ідентичності та життєвої сили нації.
Автором проаналізовано світоглядно-орієнтаційні характеристики українського регіонального цивілізаційного поступу крізь призму природного соціокультурного, господарсько-економічного та дослідницько-освітнього потенціалу з точки зору їх стратегічного ресурсу укріплення геополітичного статусу України у конкурентному середовищі планетарного спільносвіту. Здійснюючи відповідний змістовний аналіз діалектичної динаміки процесів співвідношення консолідації і конфронтації та їх впливу на ефективність соціального управління в українському суспільстві, яке зазнає зовнішньої збройної агресії, було запропоновано такий теоретико-методологічний механізм подолання зазначених суперечностей як знаходження практично-діяльнісної межі суспільного балансування між впливами елементів консолідації/конфронтації, що дає змогу забезпечити внутрішню соціальну стабільність в державі та зміцнити її обороноздатну міць. Визначено два принципові підходи: 1) принцип базових цінностей і стереотипів, які приймаються всім суспільством без винятку, не викликають суперечок, мають обмежений обсяг, визначений вимогами воєнного стану, забезпечуючи тим самим колективну життєздатність спільноти; 2) принцип базових цілей і конкретно-діяльнісних засобів реалізації соціально-економічних проектів і програм, він забезпечує досягнення стану консенсусу в суспільстві допускає дискурсивний простір обговорення та демократичні способи прийняття рішень. Доведено, що соціально-економічний характер реалізації зазначених принципових підходів оборонної політики воєнного стану забезпечує умови виживання нації та пов’язані з толерантними засобами корегування дій, які не всіма приймаються як найкращі, але спрямовані на досягнення захисту національного суверенітету та спільного громадянського блага.
Здійснюючи аналіз вітчизняного наукового дискурсу у дослідженні процесу концептуалізації державної ідентичності в критичних умовах збройної агресії, було зазначено, що вона формується на перетині трьох базових рівнів: національного, громадянського та культурно-цивілізаційного й є результатом осмислення історичного досвіду, спільних цінностей і політичної легітимності держави. Показано, що дебати між примордіалістськими та конструктивістськими поглядами, а також критичні студії у царинах політології, соціології та філософської антропології підкреслюють складність зазначеного поняття та необхідність додаткового аналізу різноманітних точок зору.
Простежено процес формування європейських модусів диспозиції державна ідентичність/наднаціональна ідентичність в контексті постмодерного політичного життя глобалізованого світу.
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-09-11
