Реєстраційний номер
0826U003733, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Формування результативності державного регулювання виробництва продукції сільського господарства
Здобувач
Галкін Василь Васильович,
Керівник Ключник Альона Володимирівна
Опонент Погріщук Борис Васильович
Опонент Запша Галина Миколаївна
Опонент Свиноус Іван Вікторович
Рецензент Христенко Ольга Андріївна
Рецензент Довгаль Олена Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Миколаївський національний аграрний університет
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних засад і розробленню практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання виробництва сільськогосподарської продукції в умовах економічної нестабільності, воєнних викликів і глобальних загроз продовольчій безпеці.
У роботі доведено, що сучасна система державної підтримки аграрного виробництва потребує підвищення результативності, прозорості розподілу бюджетних ресурсів, належного аудиторського контролю та ширшого врахування наукових розробок. Обґрунтовано необхідність посилення фінансування досліджень, інновацій і технологічної модернізації сільського господарства.
Державне регулювання аграрного виробництва визначено як систему економічних, організаційних і управлінських заходів впливу на процеси виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки, стабільності аграрного сектору, захисту доходів товаровиробників і подолання галузевих диспропорцій.
Визначено основні напрями державної підтримки: бюджетне субсидування, цінове регулювання, інтервенційна політика, митно-тарифні інструменти, підтримка інновацій, цифровізації та екологізації виробництва. Доведено, що ефективність державного регулювання залежить від сформованості інноваційно-інвестиційного середовища, прозорості використання коштів, узгодженості регуляторних заходів із довгостроковими стратегіями розвитку аграрного сектору.
Розкрито основні недоліки аграрної політики України, серед яких фрагментарність заходів підтримки, недостатня координація між державними інституціями, нестабільність фінансування та низька результативність окремих бюджетних програм. Встановлено, що після вступу України до СОТ відбувся перехід від підтримки виробництва окремих видів продукції до фінансування за одиницю площі, що знизило адресність стимулювання окремих галузей.
Особливу увагу приділено державній підтримці тваринництва, зокрема молочного та м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства, козівництва, птахівництва та бджільництва. Обґрунтовано необхідність диференційованого застосування дотацій з урахуванням економічного стану підгалузей, регіональної специфіки та їх значення для продовольчої безпеки.
Доведено доцільність використання програмно-цільового методу для оцінювання ефективності державної підтримки. Результативні показники бюджетних програм запропоновано застосовувати як інструмент кількісного й якісного аналізу використання публічних коштів, досягнення запланованих результатів та підготовки обґрунтованих управлінських рішень. Визначено важливу роль державного фінансового аудиту у забезпеченні законності, результативності та адресності бюджетного фінансування.
Обґрунтовано необхідність державного втручання в умовах нестабільності цін і доходів у сільському господарстві. Значні коливання вартості продукції, сезонність, залежність від природно-кліматичних умов і повільніше зростання доходів порівняно з іншими секторами економіки потребують застосування механізмів страхування, кредитування, компенсацій і стабілізації доходів агровиробників.
Досліджено вплив воєнної агресії російської федерації на продовольчу безпеку України та світу. Порушення логістичних ланцюгів, блокада морських портів, скорочення посівних площ, пошкодження виробничої інфраструктури та зниження врожайності обмежили експортні можливості й посилили ризики глобального дефіциту продовольства.
Розкрито значення міжнародної підтримки, зокрема допомоги країн G7, розвитку аграрної освіти й науки, органічного землеробства та технологічної модернізації. Охарактеризовано роль Чорноморської зернової ініціативи у створенні безпечних морських коридорів для експорту українського зерна, продовольства і добрив.
Обґрунтовано потенціал сільськогосподарської кооперації як інструменту підвищення доходів агровиробників, розвитку сільських територій, зменшення логістичних витрат і створення доданої вартості.
Сформовано концептуальні засади вдосконалення державного регулювання аграрного виробництва, що передбачають прозорий розподіл фінансової підтримки, розвиток ринку землі, упровадження інноваційних і ресурсозберігаючих технологій, екологізацію виробництва, модернізацію систем зберігання та транспортування, урахування кліматичних змін і стимулювання стійких агротехнологій.
Окремо обґрунтовано необхідність формування сталого аграрного середовища у територіальних громадах із залученням ветеранів, реабілітованих військових і цивільного населення до підприємницької та трудової діяльності у післявоєнний період.
Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади, місцевого самоврядування та суб’єктами аграрного ринку для вдосконалення державної політики, підвищення ефективності бюджетної підтримки, зміцнення продовольчої безпеки та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій.
Дата реєстрації
2026-07-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-17 / 2026-09-15
