Реєстраційний номер
0826U003755, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Вплив автономної нервової системи на резистентність та продуктивність свиноматок за застосування наноаквахелатів заліза та германію
Здобувач
Химинець Павло Степанович,
Керівник Карповський Валентин Іванович
Опонент Влізло Василь Васильович
Опонент Замазій Андрій Анатолійович
Опонент Масюк Дмитро Миколайович
Рецензент Поляковський Василь Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
У дисертації на підставі клінічних, лабораторних та статистичних досліджень встановлено тонус автономної нервової системи у свиноматок і його роль на резистентність та продуктивність. Також науково обґрунтовано доцільність застосування наноаквахелатів заліза та германію для оптимізації вегетативної регуляції, адаптаційних реакцій і функціонального стану організму в умовах інтенсивного свинарства.
У результаті гематологічних досліджень встановлено, що тонус автономної нервової системи істотно впливає на показники еритроцитарної ланки крові свиней. Найвищі значення кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну відмічено у тварин із врівноваженим симпато-вагусним балансом, що достовірно перевищувало відповідні показники у свиней-симпатотоніків (P<0,001) та ваготоніків (P<0,01). У тварин із переважанням симпатичної регуляції встановлено найнижчі значення еритроцитів, гемоглобіну та гематокриту (P<0,01–0,001), що свідчить про зниження киснево-транспортної функції крові за умов домінування симпатичних впливів. У свиней-ваготоніків гематологічні показники займали проміжне положення між дослідними групами тварин. Водночас істотних відмінностей середнього об’єму еритроцита між тваринами різних типів вегетативної регуляції не встановлено. Отримані результати свідчать, що тип автономної регуляції організму є важливим чинником формування гематологічного статусу свиней та відображає рівень їх адаптаційних можливостей.
За результатами досліджень встановлено, що застосування наноаквохелатів Германію та Феруму позитивно впливало на морфологічні показники крові свиноматок незалежно від типу автономної нервової системи, проте вираженість ефекту залежала від вегетативного статусу тварин.
У результаті проведених досліджень встановлено, що застосування наноаквахелатів Германію та Феруму свиноматкам з різним типом автономної нервової системи супроводжувалося позитивними змінами показників гуморальної та клітинної ланок неспецифічного імунітету. Зокрема у тварин дослідних груп відзначено достовірне підвищення бактерицидної активності сироватки крові на всіх етапах досліду: у нормотоніків на 2,88–3,93 % (Р<0,05), ваготоніків – 3,06–3,75 % (Р<0,05–0,01), у симпатотоніків на 2,18–2,94 % (Р<0,05–0,01), що свідчить про посилення гуморальних факторів природної резистентності. Лізоцимна активність сироватки крові також вірогідно зростала: у нормотоніків на 2,81–3,02 % (Р<0,05), ваготоніків – 2,84–3,00 % (Р<0,05–0,01), симпатотоніків на 3,03–3,79 % (Р<0,05–0,01), що вказує на активацію неспецифічного гуморального захисту. Під впливом наноаквохелатів підвищувалися також показники клітинної резистентності: фагоцитарна активність крові зростала у нормотоніків на 2,84–3,44 % (Р<0,05), ваготоніків – 2,37–2,96 % (Р<0,05–0,01), у симпатотоніків на 2,73–4,30 % (Р<0,01–0,001), а фагоцитарний індекс – відповідно на 9,2–10,9 % (Р<0,05), 9,5–10,4 % (Р<0,05) і 7,9–8,3 % (Р<0,01). Одночасно у крові дослідних тварин встановлено вірогідне зниження рівня циркулюючих імунних комплексів: у нормотоніків на 5,3–8,0 % (Р<0,05–0,01), ваготоніків – 5,2–8,7 % (Р<0,05–0,01), у симпатотоніків на 5,3–7,4 % (Р<0,01), що може свідчити про нормалізацію імунного гомеостазу та зменшення імунного навантаження на організм. Кількість В-лімфоцитів у крові зростала переважно у нормотоніків і симпатотоніків відповідно на 3,6–5,0 % (Р<0,05) та 4,0 % (Р<0,05–0,01), що вказує на стимуляцію гуморальної імунної відповіді. Водночас комплементарна активність сироватки крові суттєво не змінювалася, хоча в окремих групах спостерігали її підвищення на 8,0–17,5 % (Р<0,05–0,01).
У результаті досліджень встановлено, що застосування наноаквахелатів Германію та Феруму позитивно впливало на показники відтворювальної здатності свиноматок усіх типів вегетативного тонусу, однак вираженість ефекту залежала від стану автономної нервової системи. У свиноматок-ваготоніків за впливу наноаквахелатів відзначено підвищення багатоплідності на 3,5 %, збільшення кількості поросят при відлученні на 8,6 %, збереженості поросят на 4,4 %, середньодобового приросту до 226,93±2,82 г, молочності на 14,2 % та індексу відтворювальної здатності до 46,28 бала. У свиноматок-нормотоніків встановлено зменшення частки мертвонароджених поросят на 0,8 %, підвищення багатоплідності на 2,2 %, збільшення кількості поросят при відлученні на 9,8 %, збереженості до 98,1 %, живої маси гнізда при відлученні на 10,24 кг, молочності на 14,2 % та індексу відтворювальної здатності до 47,74 бала. Найбільш виражений позитивний ефект за окремими показниками спостерігався у свиноматок-симпатотоніків, у яких застосування наноаквохелатів супроводжувалося зниженням частки мертвонароджених на 0,8 %, підвищенням багатоплідності на 2,4 %, збільшенням кількості поросят при відлученні на 12,3 %, збереженості на 9,1 %, живої маси гнізда при відлученні на 12,08 кг, середньодобового приросту до 208,43 г, молочності на 17,9 % та індексу відтворювальної здатності до 45,94 бала.
Дата реєстрації
2026-07-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-17 / 2026-07-17
