Реєстраційний номер
0826U003797, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Особливості діагностики та хірургічного лікування поранених з наявністю сторонніх тіл печінки вогнепального походження (клініко-експериментальне дослідження).
Здобувач
Риженко Андрій Петрович,
Керівник Негодуйко Володимир Володимирович
Керівник Гунас Валерій Ігорович
Опонент Гончарук Віктор Степанович
Опонент Герасименко Олег Сергійович
Рецензент Школьніков Володимир Семенович
Рецензент Шевчук Юрій Григорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Дисертаційна робота присвячена проблемам діагностики СТ печінки вогнепального походження в залежності від рівня надання медичної допомоги. Вдосконалення алгоритму діагностики. Покращенню результатів лікування пацієнтів з наявністю СТ в печінці. Розробці чітких показань до видалення СТ. Створення математичної моделі вогнепального осколкового поранення печінки.
Поранені зі СТ печінки поділені на дві групи: основну групу 82, та група порівняння 80.
Розподіл в групах порівняння за наступними ознаками: вік, етіологічний фактор, кількість поранень, поранення інших систем та органів, по кількості СТ в печінці, локалізацією СТ, за наявністю супутньої патології.
За віком в групах дослідженні переважала категорія 40-49 років на яку приходиться 34,6 %.
За етіологічним фактором переважали осколкові поранення 95,7 % над кульовими – 4,3 %.
Серед вогнепальних поранень живота з ушкодженням печінки та наявністю СТ торакоабдомінальні поранення – 40,1%, численні поранення – 31,5 %, поодинокі поранення – 28,4 % випадків.
Розподіл СТ по кількості був наступним: 1 СТ – 64,9 %, 2 СТ – 8,8 %, 3 СТ – 4,3 % та 4 і 5 СТ – 0,5 % випадків.
СТ з локалізацією в правій долі печінки –73,7 %, в лівій долі – 26,3 % випадків. По сегментам СТ локалізовані в S7 – 71 34,6 %, S6 – 21,9 % та S5 і S3 -10,2 %.
Результати статистичного аналізу показали повну статистичну однорідність даних при достовірності рішення γ0 на рівні Р ≥ 0,95.
Провідними були променеві методи досліджень: в 100% застосовують МСКТ: в 72,5 % – портативний апарат УЗ, в 50 % – рентгенографія. ЕОП використовувся інтраопераційно. Лазерна візуалізація, IC Flow з контрастуванням, магнітодетекція, лапароскопія та торакоскопія застосовувались як методи, які покращують візуалізацію СТ.
При патоморфологічному дослідженні сліпих поранень печінки спостерігались ушкодження печінки від І до ІІІ ступенів.
Алгоритм діагностики СТ печінки дозволяє відповідно кожного рівня надання медичної допомоги (ROLE) деталізувати послідовність досліджень.
Головними чинниками, які визначали показання до оперативного втручання на печінці - наявність вільної рідини в черевній, кровотечі з печінки, що триває, та обсяг ушкодження печінки.
За розподілом оперативних втручань в залежності від обсягу оперативного втручання: при діатермокоагуляції печінки – 43 %, видалено СТ – 57,1 %, при ушиванні печінки – 24,8 % видалених СТ 14,3 %, при тампонуванні печінки – 17,3 % видалено 10,7 % СТ, при відсутності обробки печінки – 14,9 % видалено – 17,9 % СТ.
Розподіл оперативних втручань в залежності від наявності вільної рідини в черевній порожнині, при яких були видалені СТ був наступним: при незначній кількості рідини 47,1 % видалено СТ – 60,7 %, значній кількості рідини 38 % видалено – 21,4 %, відсутності рідини 14,9 % видалено – 17,9 %.
За розподілом в залежності від наявності кровотечі: при кровотечі, що зупинилась – 67,8 % видалених СТ – 71,4 %, при кровотечі що тривала – 17,3 % видаленно СТ – 10,7 %, при відсутності кровотечі – 14,9 % видалено 17,9 % СТ.
Хірургічний магнітний інструмент з апаратними методами контролю застосовували 80 %, а загальнохірургічний інструментарій – 20 %.
Тактика SNOM застосовувалася при відсутності вільної рідини в черевній порожнині при відсутності ушкоджень порожнистих органів
Можливо видалення СТ з печінки при поверхневому розташуванні СТ малих і середніх розмірів та глибокому розташуванні СТ великих розмірів, обов’язково видалення СТ при його великих розмірах; при глибокому розташуванні можливо видалення СТ великих розмірів.
Глибина розташування СТ впливає на тактику лікування. Поверхневе розташування СТ відповідає 30 мм, глибоке – більш 31 мм.
При оперативному лікуванні СТ печінки застосовували лапаротомний доступ – 81,8 %, лапароскопічний – 7,4 %, комбінація доступів – 5,8 %, торакотомний доступ – 3,3 %, торакоскопічний доступ – 1,7 %.
При аналізі тактики - відкриті доступи – 65,4 %, SNOM – 25,4 %, мініінвазивні втручання – 4,9 %, комбінація підходів – 7 (4,3 %) випадків.
В основній групі виявлено 100 СТ в печінці, а видалено 41 % СТ, в групі порівняння виявлено 105 СТ, а видалено 14,3 % СТ.
В безпосередньому періоді оцінка даних проводилась за наступними показниками: повнота видалення СТ, тривалість видалення СТ, вдала спроба видалення, виразність больового синдрому за ВАШ, загальний ліжко-день.
За розмірами в основній групі СТ середніх розмірів – 23 %, великі СТ – 10 % та малі СТ – 8 %.
За глибиною розташування СТ, які знаходилися на відстані до 1 см до поверхні – 49 %, від 1до 2 см – 23 %, від 2 до 3 см – 16 %, глибше 3 см – 12 % випадків. Частіше видаляли СТ з печінки при розташування СТ до 1 см від поверхні та від 1 до 2 см.
При аналізі ускладнень - відмічається менша кількість ускладнень в основній групі у порівнянні з групою порівняння.
Дата реєстрації
2026-07-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-20 / 2026-07-20
