Дисертація доктора філософії. Ксьондзик Юрій Юрійович. Принцип добросовісності за цивільним договірним правом України та скандинавських країн

Реєстраційний номер

0826U004091, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

29-07-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Принцип добросовісності за цивільним договірним правом України та скандинавських країн

Здобувач

Ксьондзик Юрій Юрійович,

Керівник Гринько Світлана Дмитрівна
Опонент Блащук Тетяна Володимирівна
Опонент Давидова Ірина Віталіївна
Рецензент Сердечна Ірина Леонідівна
Рецензент Черняк Олена Юріївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Опис

У дисертації проведено комплексний теоретико-правовий та порівняльно-правовий аналіз принципу добросовісності за цивільним договірним правом України та скандинавських країн, а також розроблено пропозиції щодо вдосконалення концепції принципу добросовісності у договірному праві України з урахуванням скандинавського правового досвіду. Обґрунтовано, що для цивільного договірного права України доцільним є запозичення скандинавського функціонального підходу до розуміння джерел права, відповідно до якого визначальним критерієм їх застосування є не формальна належність до системи джерел права, а здатність забезпечувати справедливе, передбачуване та економічно обґрунтоване вирішення договірних спорів. Визначено, що принцип добросовісності в цивільному договірному праві України та принцип лояльності у скандинавських країнах, незважаючи на відмінності у формах нормативного закріплення та особливостях доктринального розуміння, мають спільне функціональне призначення та спрямовані на забезпечення чесності, справедливості, взаємної довіри й стабільності договірних відносин. В обох правових системах вони виступають універсальними критеріями оцінки поведінки учасників цивільного обороту, інструментами запобігання зловживанню правом, захисту обґрунтованих очікувань сторін і досягнення справедливого балансу їхніх інтересів. Водночас український підхід характеризується нормативним закріпленням добросовісності як загальної засади цивільного законодавства та норми прямої дії, тоді як у скандинавських країнах аналогічні функції реалізуються переважно через принцип лояльності, зміст якого формується насамперед судовою практикою, системою додаткових договірних обов’язків та окремими законодавчими нормами.. Виявлено особливості принципу лояльності у скандинавському договірному праві: 1) принцип лояльності виступає скандинавською модифікацією принципу добросовісності та має переважно поведінкову спрямованість; 2) його правова природа характеризується поєднанням ознак оціночного нормативного стандарту поведінки та системоутворюючого принципу договірного права; 3) реалізація принципу здійснюється переважно через судову практику, конкретні законодавчі норми та вторинні (додаткові) обов’язки сторін; 4) зміст принципу розкривається через категорії довіри, легітимних очікувань, співпраці, пропорційності та врахування інтересів контрагента; 5) принцип виконує регулятивну, превентивну, інтерпретаційну, коригувальну та інтегративну функції; 6) він функціонує у взаємозв’язку з принципами справедливості, розумності, пропорційності та забороною зловживання правом; 7) орієнтований переважно на оцінку поведінки сторін на всіх стадіях договірних відносин, а не лише на контроль змісту договору; 8) його інтенсивність має контекстуально зумовлений характер і залежить від типу договору, тривалості правовідносин, рівня взаємної залежності сторін та специфіки договірного процесу. Сформульовано визначення принципу добросовісності у цивільному праві України як загальної засади цивільного законодавства та універсального стандарта поведінки учасників цивільних правовідносин, відповідно до якого сторони повинні діяти чесно, відкрито, розумно, послідовно та з урахуванням законних інтересів контрагента, утримуючись від зловживання правом, суперечливої поведінки та отримання неправомірних переваг, а також сприяти досягненню мети договору, забезпеченню справедливості, правової визначеності та стабільності цивільного обороту. Розкрито значення принципу лояльності у скандинавському договірному праві як стандарту поведінки учасників та принципу конструкції договору. На етапі формування договірної конструкції принцип лояльності впливає на вибір між жорсткою та гнучкою моделями договірного регулювання, виступає підґрунтям для легітимації гнучких договірних конструкцій, спрямованих на збереження договірного зв’язку та адаптацію зобов’язань до змінених обставин. При цьому рівень взаємної довіри між сторонами та характер договірних відносин (короткострокові чи довгострокові) визначають спосіб застосування принципу лояльності через правову визначеність і деталізацію умов договору або через механізми адаптації, співпраці та переговорного врегулювання. Визначено основні критерії встановлення моменту виникнення обов’язку лояльності: 1) інтенсивність переговорів; 2) конкретність переговорів; 3) обґрунтованість очікувань; 4) здійснення підготовчих дій до виконання майбутнього договору. При цьому суд оцінює всю сукупність обставин справи для визначення моменту виникнення обов’язку лояльності. Цей підхід відображає гнучкість скандинавської правової системи.

Дата реєстрації

2026-07-29

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-29 / 2026-08-01