Реєстраційний номер
0826U004162, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Правовий статус органів публічної адміністрації у сфері забезпечення енергетичної ефективності
Здобувач
Захаркевич Володимир Васильович,
Керівник Галус Олена Олександрівна
Опонент Пунда Олександр Олегович
Опонент Попович Терезія Петрівна
Рецензент Сторожук Ірина Петрівна
Рецензент Литвиненко Ірина Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному науковому аналізу адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення енергетичної ефективності в Україні в умовах євроінтеграційного курсу держави, реформи децентралізації публічної влади та повномасштабної збройної агресії російської федерації.
У першому розділі встановлено, що нормативно-правове забезпечення енергетичної ефективності являє собою дворівневу ієрархічну систему, яка поєднує міжнародно-правові зобов'язання, прийняті в межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з Євросоюзом, із національним законодавством на чолі із Законом України «Про енергетичну ефективність» № 1818-IX від 21 жовтня 2021 року. Виявлено та доведено, що наскрізною тенденцією розвитку цієї системи є послідовний перехід від індикативних, орієнтовних цільових показників до юридично зобов'язальних кількісних і процедурних вимог, найбільш виразно втіленою у закріпленні принципу «Енергоефективність насамперед» Законом № 3764-IX від 4 червня 2024 року та у юридично зобов'язальних траєкторіях реконструкції будівельного фонду за Директивою (ЄС) 2024/1275. Обґрунтовано термінологічну прогалину: категорія «енергоємність», ключова для кількісного вимірювання ефективності державної політики, позбавлена самостійного легального визначення в чинному законодавстві України, що ускладнює узгоджене застосування юридичного та економічного інструментарію оцінки результатів. Запропоновано багатовимірну класифікацію складових енергетичної ефективності як об'єкта адміністративно-правового регулювання за шістьма критеріями: стадія енергетичного ланцюга, галузева належність, вид ресурсу, тип правового інструменту (технічно-регулятивні, цільово-планові, контрольно-наглядові, договірні, управлінсько-системні, інформаційно-інфраструктурні), клас ефективності та територіальний рівень. Встановлено значний розрив між рівнем формально-юридичної гармонізації законодавства та практичною реалізованістю вимог: прямі збитки енергетичній інфраструктурі перевищили 16 мільярдів доларів США, знищено близько 9 гігават генеруючих потужностей (приблизно 40 відсотків довоєнного рівня споживання), а 54,92 відсотка сертифікованих будівель бюджетної сфери отримали найнижчий клас енергетичної ефективності G. Виявлено системний фінансово-інституційний дефіцит: Фонд енергоефективності не отримував коштів із Державного бюджету України з 2021 до 2025 року попри законодавчо встановлений обов'язок щорічно передбачати не менше одного відсотка видатків бюджету, а законодавчі гарантії захисту вразливих споживачів електричної енергії фактично зупинено на 2025 і 2026 роки.
Дата реєстрації
2026-07-31
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-31 / 2026-10-15
