Реєстраційний номер
0826U004250, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Адміністративно-правове забезпечення захисту персональних даних в умовах цифровізації публічного управління
Здобувач
Костюк Дмитро Ігорович,
Керівник Теремецький Владислав Іванович
Опонент Волошанівська Тетяна Володимирівна
Опонент Пішта Вадим Іванович
Опонент Чудик Наталія Олегівна
Рецензент Крушельницька Ганна Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правового забезпечення захисту персональних даних в умовах цифровізації публічного управління.
В першому розділі «Загальна характеристика адміністративно-правового забезпечення захисту персональних даних у сфері публічного управління» досліджено концептуальні основи захисту персональних даних як об’єкта адміністративно-правової охорони, розкрито вплив цифровізації на трансформацію правовідносин у цій сфері та визначено механізми впливу міжнародних стандартів на національне адміністративне законодавство.
Обґрунтовано, що персональні дані є специфічним об’єктом адміністративно-правової охорони, відмінним від об’єктів конституційно-правового і цивільно-правового регулювання. Запропоновано авторське визначення персональних даних у контексті публічного управління, яке враховує специфіку суб’єктів обробки, правову підставу та дуальну мету реалізації публічно-владних повноважень і забезпечення прав особи, а також відображає реальність обробки через цифрові технології та інтегровані інформаційні системи.
Цифровізація публічного управління розглянута як чинник якісної трансформації правовідносин у сфері захисту персональних даних, що охоплює зміну суб’єктного складу правовідносин, природи їх об’єкта, змісту прав і обов’язків сторін та характеру правового зв’язку між державою і громадянином. Виявлено два принципово нові типи правовідносин: відносини між суб’єктом даних і алгоритмом як суб’єктом автоматизованого управлінського рішення та відносини в умовах структурної інформаційної асиметрії, за якої держава акумулює комплексний цифровий профіль громадянина незалежно від його активних звернень.
Досліджено архітектуру міжнародних та наднаціональних стандартів захисту персональних даних, що охоплює Конвенцію 108+ як інструмент міжнародного права та акти вторинного права ЄС – GDPR, Директиву 2016/680, Data Governance Act і EU AI Act – як взаємопов’язані інструменти.
У другому розділі «Зміст адміністративно-правового забезпечення захисту персональних даних в умовах цифровізації публічного управління» досліджено нормативно-правову основу, суб’єктний склад та процедурні елементи механізму захисту персональних даних у сфері цифрового публічного управління.
Охарактеризовано нормативно-правове регулювання захисту персональних даних у сфері цифрового публічного управління і встановлено його структурний дисбаланс між стрімким розвитком законодавства про цифрові публічні послуги та реєстри і хронічним відставанням спеціального законодавства про захист персональних даних.
Досліджено систему суб’єктів забезпечення захисту персональних даних у сфері публічного управління та проведено їх класифікацію за функціональним критерієм з урахуванням специфіки цифрового публічного управління.
Розкрито зміст адміністративних процедур обробки персональних даних у системах цифрового публічного управління і встановлено їхню якісну відмінність від традиційних адміністративних процедур. Визначено, що правове регулювання таких процедур має ґрунтуватись на вимогах прозорості алгоритмічних рішень, підзвітності всіх суб’єктів обробки та реальної доступності механізмів захисту прав суб’єктів персональних даних відповідно до стандартів GDPR і практики ЄСПЛ.
У третьому розділі «Удосконалення адміністративно-правового забезпечення захисту персональних даних в умовах цифровізації публічного управління» досліджено практичні проблеми правозастосування у сфері захисту персональних даних, виявлено системні правові прогалини у регулюванні електронних публічних послуг та визначено механізми і пріоритети гармонізації українського законодавства із правом Європейського Союзу.
Проаналізовано стан правозастосування у сфері адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних і встановлено феномен «мертвої норми», який полягає у тому, що за наявності тисяч звернень суб’єктів персональних даних реальне притягнення до відповідальності є поодиноким. Обґрунтовано пропозиції щодо реформування системи адміністративної відповідальності за моделлю дворівневої структури GDPR з диференціацією санкцій залежно від тяжкості порушення та одночасним запровадженням спрощеного провадження і спеціального порядку збирання цифрових доказів.
Охарактеризовано правовий режим захисту персональних даних у системах електронних публічних послуг і встановлено, що проблеми платформи «Дія», системи «Трембіта» та реєстру «Оберіг» мають спільну системну причину – відсутність превентивних правових інструментів на етапі проектування та запуску публічних цифрових сервісів.
Визначено пріоритети та механізми гармонізації адміністративного законодавства України у сфері захисту персональних даних із правом ЄС і доведено її багатовимірний характер, що виходить за межі імплементації GDPR і охоплює Директиву 2016/680 у правоохоронній сфері та EU AI Act у частині систем штучного інтелекту у публічному секторі.
Дата реєстрації
2026-08-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-03 / 2026-09-11
