Реєстраційний номер
0826U004256, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Діагностика та прогнозування перебігу порушень нюхової функції у хворих на COVID-19
Здобувач
Безега Богдан Михайлович,
Керівник Шидловська Тетяна Анатоліївна
Опонент Лупир Андрій Вікторович
Опонент Пухлік Сергій Михайлович
Рецензент Гвоздецький Віктор Анатолійович
Рецензент Пелешенко Наталія Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України"
Опис
Актуальність теми. Пандемія COVID-19 продемонструвала високу частоту уражень нервової системи, де одним із найпоширеніших симптомів є розлади нюху. На початковому етапі пандемії ці розлади реєстрували у 69,2% випадків, що визначало їх як патогномонічний критерій. На сучасному етапі частота знизилася до 39,0%, і ознака втратила диференціально-діагностичне значення. У більшості хворих розлади є транзиторними й регресують упродовж двох тижнів. Проте у 7,0% обстежених фіксують стійку ольфакторну дисфункцію, яка персистує понад шість місяців. Ці розлади переважно не супроводжуються запальними змінами слизової оболонки за даними ендоскопії. За патофізіологією вони поділяються на рецепторні, центральні та змішані. Частота центрального компонента зростає при тяжкому перебігу гострого періоду. Використання електроенцефалографії (ЕЕГ) відкриває нові можливості для об'єктивізації центральних порушень та прогнозування перебігу хвороби.
Мета роботи: підвищення якості діагностики та прогнозування стійких порушень функції нюху у хворих на COVID-19 шляхом оцінювання центральних розладів нюхового аналізатора за даними електроенцефалографії.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні (анкетування, збір анамнезу), інструментальні (ендоскопічне обстеження порожнини носа), електрофізіологічні (комп’ютерна ЕЕГ) та методи біостатистичного аналізу.
Матеріали дослідження: структуроване опитування 122 пацієнтів, які перенесли COVID-19. Комплексне клініко-інструментальне обстеження ЛОР-органів та біоелектричної активності головного мозку проведено у 82 пацієнтів із розладами нюху. Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб.
Наукова новизна:
Вперше доведено провідну роль центральних розладів ольфакторного аналізатора за умов стійкої постковідної дисфункції нюху. Про це свідчить зростання частки повільнохвильової (дельта- та тета-діапазонів) і бета-активності, зниження альфа-ритму, а також відсутність реакції десинхронізації у відповідь на ольфакторні стимули.
Визначено нейрофізіологічний маркер адекватного сприйняття одорантів — статистично значуще посилення тета- й бета-активності у скроневих відведеннях ЕЕГ відносно фону. Доведено, що реактивність ЕЕГ у відповідь на одоранти з різними властивостями (нюховий, тригемінальний або змішаний тип дії) дозволяє розмежувати рецепторний та центральний рівні ураження. При центральних розладах збережена периферична рецепція не супроводжується когнітивною обробкою сигналу в кіркових центрах, що унеможливлює розпізнавание запаху. При повній аносмії змін біоелектричної активності відносно фону не відбувається. Реєстрація ЕЕГ-реакцій у вигляді посилення тета- й бета-активності у скроневих відведеннях є сприятливою прогностичною ознакою збереженості механізмів когнітивного розпізнавання.
Встановлено, що співвідношення показників ЕЕГ під час фонового запису та проби з гіпервентиляцією відображає інтегральний функціональний стан стовбурових структур і медулярних дихальних центрів. Особливу увагу слід приділяти динаміці відсоткового співвідношення ритмів між фоном та 3-ю хвилиною гіпервентиляції.
Практичне значення отриманих результатів:
• Розроблено та впроваджено структурований опитувальник для оцінки ступеня й характеру порушень нюху, який дозволяє здійснювати попередню експрес-діагностику на догоспітальному етапі при COVID-19 та інших інфекціях.
• Обґрунтовано комплексні прогностичні критерії стійкої нюхової дисфункції: тяжкість клінічного перебігу COVID-19, тривале збереження гіпо-/аносмії після гострого періоду та зростання повільнохвильової активності на ЕЕГ.
• Запропоновано авторський метод діагностики нюхової функції на основі співвідношення ритмів ЕЕГ під час пред’явлення стандартизованих тестів та аналізу респіраторно-енцефалографічного коефіцієнта в циклах «фоновий запис / гіпервентиляція». Метод є доступною альтернативою високовартісним промисловим скринінг-наборам.
• Доведено доцільність впровадження модифікованого протоколу ЕЕГ з ольфакторною стимуляцією у практику закладів охорони здоров'я як точної та економічно обґрунтованої діагностики кіркових і підкіркових відділів нюхового аналізатора.
Дата реєстрації
2026-08-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-18 / 2026-09-24
