Реєстраційний номер
0826U004564, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
МИТЕЦЬ І ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ: ТВОРЧИЙ ТА ГРОМАДЯНСЬКИЙ ВИМІРИ ДІЯЛЬНОСТІ КАРЛА АМАДЕУСА ГАРТМАНА І БОРИСА ЛЯТОШИНСЬКОГО
Здобувач
Суглобіна Катерина Сергіївна,
Керівник Савчук Ігор Борисович
Опонент Василенко Ольга Валентинівна
Опонент Лігус Ольга Марківна
Рецензент Зубавіна Ірина Борисівна
Рецензент Роготченко Олексій Олексійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України
Опис
Дисертацію присвячено комплексному культурологічному дослідженню творчого та громадянського вимірів діяльності Карла Амадеуса Гартмана і Бориса Лятошинського в умовах тоталітарних режимів ХХ століття. У центрі роботи перебуває проблема взаємодії митця і влади в ситуації радикальної деформації культурного поля, коли автономні критерії художньої цінності підпорядковуються ідеологічним, адміністративним та інституційним механізмам контролю. Актуальність дослідження визначається необхідністю осмислення тоталітаризму не лише як політичної системи, а як форми символічного, естетичного та психологічного впорядкування суспільства, що претендує на контроль над способом мислення, творчого висловлювання і культурної пам’яті. У цьому контексті постаті К. А. Гартмана і Б. Лятошинського розглянуто як репрезентативні, але не тотожні моделі існування митця в умовах політичної несвободи. Перший обрав шлях внутрішньої еміграції та відмови від участі в офіційній музичній культурі Третього Райху, другий був змушений діяти всередині радянського інституційного простору, поєднуючи зовнішню адаптацію з наполегливим збереженням художньої автономії. У роботі наголошено, що звернення до досвіду ХХ століття має не лише історико-реконструктивне, а й сучасне гуманітарне значення. В умовах російсько-української війни особливої актуальності набувають питання куль2турної свободи, інституційної залежності митця, механізмів пропагандистського привласнення мистецтва та здатності художньої мови чинити опір політичному насильству. Саме тому дослідження спрямоване на виявлення ширших закономірностей: як тоталітарний режим формує «правильний» образ культури, як дисциплінує творчу особистість, як перетворює естетичне судження на політичну санкцію і які форми самозбереження залишаються митцеві в умовах несвободи. Метою дисертації є здійснення культурологічного компаративного аналізу творчої та громадянської діяльності Карла Амадеуса Гартмана і Бориса Лятошинського, виявлення закономірностей деформації культурного поля в тоталітарних режимах, а також встановлення спільного й відмінного у стратегіях позиціонування митця в нацистській Німеччині та радянській Україні. Об’єктом дослідження є мистецька і громадянська діяльність митця в умовах тоталітарного режиму. Предметом дослідження є творчий і громадянський виміри діяльності К. А. Гартмана і Б. Лятошинського, а також стратегії їхнього позиціонування в культурних полях Третього Райху та радянської України. Хронологічні межі роботи охоплюють 1933–1968 роки: від приходу націоналсоціалістів до влади в Німеччині та посилення тоталітарних практик у СРСР до завершення життєвого шляху Бориса Лятошинського. Методологічну основу дисертації становить міждисциплінарний підхід, що поєднує культурологічний, порівняльно-історичний, соціологічний, філософський, психологічний та мистецтвознавчий інструментарій. Теоретичним підґрунтям дослідження стали концепція тоталітаризму Ганни Арендт, теорія культурного поля П’єра Бурдьє, підходи Мішеля Фуко до дисциплінарної влади й нормалізації, концепції прихованих форм спротиву Джеймса Скотта і тактик повсякденного маневрування Мішеля де Серто. Для аналізу поведінкових стратегій митця залучено модель В. Кеннона «бий — тікай — завмри — підлаштовуйся», психоаналітичні підходи до захисних механізмів особистості, а також напрацювання Р. Варнави та І. Савчука щодо психологічного портрета композитора й критично-комунікативних точок життєтворчості. 3Джерельну базу дисертації становлять архівні матеріали Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, епістолярій, мемуарні свідчення, автобіографічні тексти, документи інституцій культурного контролю, музичні твори К. А. Гартмана і Б. Лятошинського, а також українські й зарубіжні дослідження, присвячені теорії тоталітаризму, культурній політиці Третього Райху та СРСР, історії музичної культури ХХ століття і творчості обох композиторів. Особливе значення в роботі має архівний матеріал, пов’язаний із радянським інституційним дискурсом і діяльністю Бориса Лятошинського, оскільки саме він дає змогу конкретизувати механізми офіційного тиску, професійної деконсекрації та вимушеного маневрування митця в радянському культурному полі.
Дата реєстрації
2026-08-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-13 / 2026-09-22
