Реєстраційний номер
0826U004843, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-08-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Механізми публічного управління суспільними конфліктами в Україні
Здобувач
Бабенко Володимир Юрійович,
Керівник Помаза-Пономаренко Аліна Леонідівна
Опонент Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна
Опонент Яровой Тихон Сергійович
Рецензент Лопатченко Інна Миколаївна
Рецензент Крюков Олексій Ігоревич
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет цивільного захисту України
Опис
У дисертації запропоновано вирішення актуального науково-прикладного завдання в галузі публічного управління й адміністрування — визначення науково-теоретичних засад формування механізмів публічного управління суспільними конфліктами та розроблення практичних рекомендацій з їх удосконалення в Україні.
Основу роботи становлять авторські пропозиції, у межах яких уперше запропоновано наукові етатичні підходи до вдосконалення соціально-політичного та медійно-комунікаційного механізмів публічного управління суспільними конфліктами, що дозволили виокремити відповідні проблеми в науково-теоретичній і практичній площинах. Для їх розв'язання обґрунтовано алгоритм удосконалення соціально-політичного механізму з визнанням ключової ролі публічних інституцій місцевого рівня; рекомендовано шляхи підвищення результативності комісій з врегулювання суспільних конфліктів при органах місцевого самоврядування, депутатів місцевого скликання та підрозділів з питань внутрішньої й соціальної політики місцевих органів виконавчої влади. З другого боку, за критерієм ризикостійкості згруповано фактори підвищення результативності цих інституцій під час реалізації медійно-комунікаційного механізму: задоволення базових потреб населення та зворотний зв'язок із ним; оновлення стратегії сталого розвитку й національної безпеки; легітимація державно-політичного курсу; підвищення результативності органів влади й вдосконалення правової бази; якісна підготовка службовців; зростання довіри населення та залученості громадян до державної політики; підтримка стабільності в країні; упровадження новітніх технологій; формування психологічної стійкості населення до необ'єктивної інформації, яку розповсюджують для дестабілізації ситуації в Україні.
Дістало подальшого розвитку визначення поняття механізмів публічного управління суспільними конфліктами як сукупності елементів системи публічного управління, спрямованих на розвиток об'єкта, що вимагає підвищення безпеки, добробуту, сталого функціонування систем життєзабезпечення та інших соціальних потреб, незадоволення яких зумовлює конфлікти, невдоволеність, апатію, кризу. Запропоновано класифікацію механізмів за методами державного впливу (правові, організаційно-розпорядчі, соціально-політичні, соціально-психологічні, економічні, морально-етичні та ін.), що дозволили виокремити організаційно-правовий, соціально-політичний і медійно-комунікаційний механізми. Наголошено на необхідності комплексного підходу до їх реалізації, неврахування якого може унеможливити єдність системи публічного управління на всіх рівнях.
Досліджено та систематизовано закордонні практики публічного управління суспільними конфліктами. Проаналізовано досвід Великої Британії, Канади, Німеччини, США, Польщі, Франції, Швеції та ін., які накопичили позитивний досвід щодо: функціонування ефективної та гнучкої адміністративної системи, яка оперативно реагує на зміну потреб населення; упровадження принципів сервісного адміністрування та децентралізації; підвищення відкритості й професіоналізму публічних службовців через новітні технології комунікації.
Дістало подальшого розвитку оцінювання стану реалізації публічного управління суспільними конфліктами в Україні методом експертного соціологічного опитування, який підтвердив недосконалість функціонування відповідних механізмів. В опитуванні взяли участь 124 теоретики та практики з 12 областей та м. Києва, результати якого обґрунтували важливість таких заходів: підвищення результативності органів державного управління на центральному та регіональному рівнях; унеможливлення корупції та лобізму як основних причин конфліктів; підвищення соціально-економічного рівня життя українців через зростання середнього класу.
Вдосконалено наукові підходи до визначення тенденцій функціонування соціально-політичного та медійно-комунікаційного механізмів, які передбачають дієву взаємодію державних і самоврядних інституцій із населенням, поширення цифрової грамотності й новітніх технологій в адмініструванні задля покращення національної та соціальної безпеки, підвищення довіри громадян і зниження кількості конфліктів. Удосконалено визначення генезису та напрямів розвитку організаційно-правового механізму, що актуалізувалися через дію зовнішніх і внутрішніх чинників; його розвиток вимагає наукового супроводу реалізації уточненої стратегії національної безпеки України, у межах якої окреслено пріоритети, цілі, загрози й заходи реагування на суспільні конфлікти.
Інформаційно-фактологічною базою дослідження є закони України, укази Президента України, нормативні акти Уряду, аналітичні матеріали Міністерства розвитку громад та територій України, дані Державної служби статистики України тощо.
Ключові слова: механізми публічного управління суспільними конфліктами, соціально-політичний механізм, організаційно-правовий механізм, медійно-комунікаційний механізм, стратегія, населення, органи публічної влади, оцінювання.
Дата реєстрації
2026-08-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-25 / 2026-11-02
