Реєстраційний номер
0826U004860, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців на немовних факультетах університетів Німеччини
Здобувач
Зенякін Олексій Сергійович,
Керівник Борисов Володимир Андрійович
Керівник Ткачов Артем Сергійович
Опонент Малихін Олександр Володимирович
Опонент Птушка Анастасія Сергіївна
Опонент Котова Анна Володимирівна
Рецензент Васильєва Марина Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
Дисертацію присвячено проблемі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців на немовних факультетах університетів Федеративної Республіки Німеччина. Актуальність зумовлена інтернаціоналізацією освіти, академічною мобільністю, євроінтеграцією та зростанням ролі іншомовної комунікації. Метою є узагальнення здобутків ФРН для визначення можливостей їх упровадження у вітчизняних ЗВО.
Установлено, що еволюцію педагогічної ідеї формування іншомовної комунікативної компетентності в Німеччині доцільно розглядати через три взаємопов’язані етапи: фундаційний (1945 р. – початок 1970-х рр.), комунікативний (початок 1970-х рр. – 1990-ті рр.) та інформаційно-цифровий (від 1999 р. до сьогодення). Компетентнісна парадигма розвивалася разом із демократизацією, європейською інтеграцією, інтернаціоналізацією та цифровізацією.
Виявлено відмінність української та німецької термінологічних традицій: в Україні поширене розмежування «компетенції» і «компетентності», у Німеччині переважає die Kompetenz. На основі аналізу джерел ІКК визначено як інтегральну єдність знань, умінь і навичок лінгвістично-комунікативного та соціокультурного характеру, що забезпечує здатність сприймати, осмислювати й продукувати мультимодальну інформацію іноземною мовою для досягнення мети спілкування; вона актуалізується у міжкультурній та професійній комунікації та є метою навчання іноземної мови.
Представлено узагальнену структурно-матричну та структурно-динамічну моделі ІКК, що відображають взаємодію інтегрального, лінгвістичного, комунікативного, міжкультурного та професійного кластерів у когнітивному, афективному й діяльнісному аспектах.
Узагальнено наукові погляди німецьких дослідників щодо педагогічних умов, дидактичних принципів і методологічних підходів, зокрема системного, особистісно-орієнтованого, комунікативного з діяльнісною орієнтацією, міжкультурного та завдання-орієнтованого. Ефективність формування ІКК забезпечують мотивація, інтернаціоналізоване й міжкультурне середовище та варіативність педагогічних технологій. Важливими є принципи комунікативно-компетентнісної та міжкультурної орієнтації, автентичності, студентоцентризму, диференціації, системності, наступності та інтеграції професійної і мовної підготовки.
Систематизовано практичний досвід п’ятнадцяти університетів ФРН, які реалізують програми з бізнес-адміністрування, права та інформатики. Установлено модульну, аспектну та фахово-орієнтовану організацію іншомовної підготовки. Академічні групи формуються за рівнем іноземної мови після вступного тестування; в окремих програмах академічна мобільність є обов’язковою. Застосовуються інтерактивні, проєктні та кейс-методи, навчання на основі завдань, CLIL та імерсійний метод у колаборативних, креативних і гібридних формах. Ключовим ядром є іншомовна підготовка, доповнена практичними міждисциплінарними дисциплінами.
Навчально-методичне забезпечення ґрунтується на автентичних комплексах із друкованими та цифровими ресурсами. Мовний центр забезпечує тестування, сертифікацію, консультування та додаткові освітні заходи. Важливими є аудиторна та позааудиторна робота. Поширені форми – додаткові мовні курси, самонавчання, тандеми, мовні кафе й клуби, культурні заходи та менторський супровід. Це забезпечує міжкультурну взаємодію та практичне використання іноземної мови поза формальним навчанням.
Проаналізовано практику шести українських ЗВО. Порівняння засвідчило: в українських університетах іноземна мова є обов’язковою складовою підготовки, однак дисципліни загального циклу переважно теоретичні й меншою мірою орієнтовані на трансверсальні компетентності. Функціонал мовного центру диверсифікований, інтернаціоналізація нижча, рівневе тестування й формування груп за його результатами обмежені, а позааудиторна робота має менше міжкультурних заходів.
Визначено перспективні напрями насамперед: створення мовних центрів; обов’язкове вхідне тестування і диференціація груп; переорієнтація аудиторної та позааудиторної діяльності на практичну міжкультурну взаємодію; розширення лінгвокультурознавчих заходів та академічної мобільності; посилення практичної спрямованості дисциплін загального циклу на трансверсальні компетентності; переведення їх до вибіркових для перерозподілу кредитів на професійну підготовку та індивідуалізації освітніх траєкторій; розширення педагогічного консультування.
Водночас українська практика обов’язкового вивчення іноземної мови всіма здобувачами на немовних факультетах може становити інтерес для Німеччини як можливий напрям подальшого розвитку іншомовної підготовки в умовах реалізації принципу багатомовності в Європейському Союзі.
Дата реєстрації
2026-08-26
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-26 / 2026-08-26
