Реєстраційний номер
0826U005071, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-10-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
ВІК ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГРАНІТІВ КРОПИВНИЦЬКО-БОБРИНЕЦЬКОГО МАСИВУ
Здобувач
Ковтун Олександр Васильович,
Керівник Степанюк Леонід Михайлович
Опонент Верховцев Валентин Геннадійович
Опонент Митрохин Олександр Валерійович
Рецензент Сукач Віталій Васильович
Рецензент Кривдік Степан Григорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка Національної академії наук України
Опис
Дисертаційну роботу присвячено з'ясуванню віку, джерела вихідного розплаву та умов формування гранітоїдів Кропивницько-Бобринецького масиву. У роботі розв'язано дискусійні питання щодо просторово-часової єдності Кропивницької та Бобринецької ділянок на основі комплексного застосування петрографічних, мінералогічних, геохімічних, ізотопно-геохронологічних та інструментально-аналітичних методів досліджень, виконаних в лабораторіях Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України.
У структурі масиву гранітоїди представлені переважно порфіробластичними біотитовими гранітами та мігматитами. У Кропивницькій частині поширені також рівномірнозернисті граніти й плагіограніти (з поступовими переходами), а в північно-східній частині Бобринецької ділянки — середньозернисті біотитові й гранат-біотитові різновиди. За мінеральним складом це переважно мікроклін-плагіоклаз-кварцові біотитові та гранат-біотитові граніти з незначною домішкою мусковіту. З жильною фацією пов'язані пегматоїдні відміни, що формують окремі лінзоподібні тіла та апофізи. Постійними акцесорними мінералами в усіх різновидах є циркон, монацит та апатит. Тобто речовинний склад гранітоїдів Кропивницького та Бобринецького частин масиву в значному ступені подібні.
Аналіз мікроструктурних особливостей свідчать про суттєву роль накладених процесів. Наявність тектонобластової, бластомілонітової структур, розвиток вторинних біотиту, мусковіту, серициту фіксують катакластичні й мілонітичні перетворення в умовах епідот-амфіболітової фації метаморфізму. Найбільш виражено ці деформації проявлені в гранітах Суботцівської ділянки.
Вивчення морфології кристалів акцесорного циркону показало, що переважна більшість зерен містить реліктові ядра, оточені оболонками різного ступеня зональності, що вказує на успадкований, ультраметаморфічний характер гранітоутворення.
Інтерпретація різномасштабних геофізичних даних свідчить про однорідний характер магнітного поля району Кропивницького та Бобринецького гранітних масивів. Для центральної частини досліджуваної території властиві плавні зміни інтенсивності магнітного поля та відсутність різких локальних магнітних контрастів. Між Кропивницькою та Бобринецькою ділянками не фіксується чітко вираженої магнітної межі. Відносна однорідність магнітного поля узгоджується з петрологічною подібністю даних гранітів та дозволяє розглядати їх як частини єдиного гранітоїдного масиву.
За результатами визначення ізотопів стронцію в акцесорних апатитах та аналізу геохімічних особливостей порід підтверджено корову природу гранітів. Отримані дані свідчать про їх формування внаслідок ультраметаморфічних процесів у контрастній за складом товщі порід із широкими варіаціями відношення Rb/Sr. Наявність ксенолітів плагіогнейсів та реліктових ядер у кристалах циркону свідчить про збереження фрагментів вихідної речовини, яка не була залучена до процесу гранітоутворення. Парагенезис біотиту з гранатом та наявність антипертитів плагіоклазу в калієвому польовому шпаті свідчить про прогресивний етап регіонального метаморфізму. А парагенезис біотиту з хлоритом є наслідком пізніших низькотемпературних змін.
Граніти масиву відносяться до висококалієвої вапняно-лужної серії. Вони є насиченими кремнеземом породами без ознак недонасичення. Їх геохімічний профіль та високі вмісти Rb у поєднанні з низькими концентраціями Y, Yb, Nb, Ta свідчать про формування більшості досліджених гранітоїдів за умов анатексису та плавлення континентального корового субстрату під час колізійного процесу, з подальшою глибокою кристалізаційною диференціацією магматичного розплаву.
Геохронологічні дослідження виконано із застосуванням класичного U-Pb ізотопного методу за монофракціями акцесорного монациту. Вимірювання проводилося на 8-колекторному мас-спектрометрі МІ-1201АТ у мультиколекторному статичному режимі. Встановлено, що граніти Кропивницько-Бобринецького масиву сформувалися у вузькому віковому інтервалі 2020–2045 млн років. Для північної частини масиву отримано значення віку 2024,8 ± 4,7 млн років для біотитового та 2023,7 ± 0,8 млн років для пегматоїдного граніту Знам’янського кар’єру, а для граніту Соколівської ділянки – 2033,7 ± 2,9 млн років. Для південної частини масиву вік гранітів Живанівської ділянки становить 2032,4 ± 4,7, 2035,5 ± 3,8 та 2035,3 ± 2,9 млн років, а для Бобринецького кар’єру – 2028,5 ± 2,7 та 2035,1 ± 4,6 млн років.
Отримані ізотопні та геохімічні дані є фундаментальною основою для внесення коректив до «Кореляційної хроностратиграфічної схеми раннього докембрію Українського щита». Результати дослідження можуть застосовуватися при виконанні регіональних геологічних робіт (зокрема, геологічного довивчення площ та геокартування), кореляції докембрійських комплексів, деталізації історій тектоно-магаматичної еволюції регіону, а також для підвищення ефективності прогнозно-пошукових робіт на супутню рудну мінералізацію.
Дата реєстрації
2026-09-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-03 / 2026-10-16
