Реєстраційний номер
0826U005328, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Перифолікуліт голови абсцедуючий: оптимізація лікування з урахуванням клініко-морфологічних особливостей
Здобувач
Статкевич Ольга Леонідівна,
Керівник Святенко Тетяна Вікторівна
Опонент Макуріна Галина Іванівна
Опонент Болотна Людмила Анатоліївна
Опонент Литинська Тетяна Олександрівна
Рецензент Твердохліб Ігор Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню нагальної проблеми дерматології – підвищенню ефективності лікування перифолікуліту голови абсцедуючого на підставі визначення клініко-морфологічних та трихоскопічних особливостей перебігу захворювання.
В основній частині роботи досліджено клінічні дані та трихоскопічні особливості 40 хворих, що страждають ПГА, та 30 – фолікулітом волосистої частини голови звичайним. Для порівняння впливу хвороби на якість життя та психоемоційний фон пацієнтів залучено 20 здорових добровольців.
Визначено клінічні особливості перебігу ПГА, що характеризуються хронічним рецидивуючим перебігом, формуванням папул, пустул і вузлів із тенденцією до абсцедування та розвитком рубцевої алопеції. Встановлено комплекс трихоскопічних маркерів ПГА, що включає чорні та жовті крапки, зламані стрижні волосся, феномен «мильних пухирів», ерітему та перифолікулярне лущення, які відоброжають ступінь запально-деструктивного ураження волосяних фолікулів і можуть використовуватися для оцінки активності патологічного процесу.
Патоморфологічне дослідження біоптатів шкіри волосистої частини голови при ПГА підтвердило глибокий запально-деструктивний характер ураження з абсцедуванням, розплавленням сполучної тканин дерми та формуванням гранулематозного запалення із накопиченням гігантських клітин типу «сторонніх тіл». У дермі стабільно визначалися перифолікулярні та периваскулярні лімфоплазмоцитарні інфільтрати, фолікулярний гіперкератоз із закупоркою та дилатацією просвітів фолікулів, а також гіперплазія сальних залоз на тлі хронічного запалення.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає у вперше здійсненому комплексному аналізі клінічних, трихоскопічних, патоморфологічних, імуноморфологічних та психометричних особливостей перебігу ПГА з визначенням їх взаємозв’язку з активністю патологічного процесу та ефективністю лікування. Вперше встановлено характерний імуноморфологічний профіль захворювання, що включає переважання CD4- опосередкованої запальної відповіді, значне накопичення CD1a(+) дендритних клітин у структурах пілосебаційної одиниці та ремоделювання мікроціркуляторного русла, що обґрунтовує хронічний гранулематозний характер ураження. Визначено трихоскопічний комплекс маркерів, асоційований з активністю деструкції волосяного фолікула та формуванням рубцевої алопеції. Обґрунтовано патогенетично спрямований підхід до терапії та доведено перевагу комплексного лікування над ізольованою антибактеріальною терапією щодо досягнення стійкої ремісії, профілактики рецидивів і покращення якості життя пацієнтів.
Практична значимість проведеної роботи полягає у вдосконаленні діагностики, лікуванні та моніторінгу ПГА на підставі комплексної оцінки клінічних, трихоскопічних і психоемоційних показників. Запропоновано клініко-трихоскопічні критерії ранньої верифікації захворювання, що дозволяє диференціювати його від звичайного фолікуліту та інших запальних уражень волосистої частини голови і своєчасно розпочинати патогенетично обґрунтовану терапію.
Обґрунтовано доцільність застосування комплексного лікувального підходу, спрямованого на основні ланки патогенезу, який забезпечує більш стійкий контроль запального процесу, зменшує частоту рецидивів та сприяє частковому відновленню росту волосся.
Використання трихоскопії як неінвазивного методу дозволяє здійснювати динамічний контроль активності захворювання, оцінювати ефективність терапії та своєчасно коригувати лікування без необхідності повторних інвазивних втручань.
Запропонований алгоритм ведення пацієнтів із урахуванням клініко-морфологічних і психосоціальних особливостей сприяє попередженню формування рубцевої алопеції, зменшенню тривалості загострень та покращенню якості життя хворих.
Отримані результати можуть бути використані в практичній роботі лікарів-дерматологів, трихологів і сімейних лікарів, а також у навчальному процесі закладів вищої медичної освіти.
Дата реєстрації
2026-09-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-30 / 2026-09-30
