Реєстраційний номер
0826U005352, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Римські пʼєси Вільяма Шекспіра крізь призму теорії лімінальності
Здобувач
Дейнека Світлана Олександрівна,
Керівник Торкут Наталія Миколаївна
Опонент Бортнік Жанна Іванівна
Опонент Безродних Ірина Геннадіївна
Опонент Федоряка Людмила Діамарівна
Рецензент ГЕНЕРАЛЮК Леся Станіславівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню поетики творів Вільяма Шекспіра «Антоній і Клеопатра» (1606-1607) і «Коріолан» (1607-1608) у світлі теорії лімінальності. Політичний дискурс у цих римських пʼєсах, як і в історичних хроніках, включає стихію приватно-особистісного (ціннісні пріоритети, мотивації, темпераменти і психотипи героїв), але вплив індивідуальних характеристик протагоністів (Коріолана, Антонія, Клеопатри) на прийняття рішень і хід історії тут проступає рельєфніше. Особливо чітко зв’язок між глобальним та персональним проявляється в межових ситуаціях, які нерідко призводять до переломних моментів і в долях героїв, і у розвитку історичних подій.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є першою у світовому шекспірознавстві спробою аналізу римських пʼєс «Антоній і Клеопатра» та «Коріолан» в світлі теорії лімінальності. Українське літературознавство збагачується новими термінами, які не лише слугують інструментом для інтерпретації драматичних творів, а й можуть застосовуватися при аналізі театральних постановок та кіноадаптацій. Пропонується авторська ідентифікація лімінальності художніх просторів та класифікація художніх тропів, які корелюють з лімінальністю, що дозволяє глибше осягнути семантику образів протагоністів римських пʼєс.
Теорія лімінальності дозволила осягнути складні траєкторії розвитку внутрішнього стану шекспірівських протагоністів (Антонія, Клеопатри, Коріолана), які в літературознавчому дискурсі доволі часто набували однозначних оціночних характеристик. Використання понять «маятник лімінальності» та «лімінальні стосунки» сприяло простеженню тих трансформацій, які герої переживають під час вирішальних моментів та складних життєвих ситуацій, та допомогло наблизитися до розуміння мотивів їхніх вчинків. Ці суто літературознавчі спостереження, у свою чергу, створюють плідний ґрунт для нових інтермедіальних проєкцій, здатних збагатити світову шекспіріану новими художніми інтерпретаціями неоднозначних образів визначних історичних постатей. Інтермедіальність, у свою чергу, стимулюється театральними фестивалями, і кожна нова інтерпретація, як-от: сценічна вистава, опера, балет, перформанс та ін., відіграє помітну роль, розширюючи і збагачуючи простір функціонування Шекспірового слова.
Дата реєстрації
2026-10-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-01 / 2026-10-01
