Реєстраційний номер
0826U005515, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-06-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Жанрова традиція пасіону у музичному мистецтві ХХ-ХХІ століть
Здобувач
Савонюк Ганна Олексіївна,
Керівник Самойленко Олександра Іванівна
Опонент Александрова Оксана Олександрівна
Опонент Ластовецька-Соланська Зоряна Миколаївна
Рецензент Грібінєнко Юлія Олександрівна
Рецензент Осадча Світлана Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 17.00.03 – музичне мистецтво – Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової, Міністерство культури та інформаційної політики України, Одеса, 2022.
Велика кількість воєнних конфліктів (Ірано-Іракський, Сирійській та ін.), в тому числі російська агресія Росії проти України – є результатом духовної кризи людства. У зв’язку з чим, все частіше на перший план виходять запитання: для чого людина живе, який сенс її життя? Розуміючи, що матеріальний світ завжди є відображенням духовного стану, люди мистецтва сьогодні, як ніколи, звертаються до свідомості людини, створюючи музичні композиції на духовні теми, знаходячи відповіді у вищих законах буття.
Сьогодні українська тема є домінуючою, оскільки до України прикуто увагу всього світу. Наразі важливими є теоретичні погляди українських митців, які фокусують увагу на безмежних можливостях української культури, роблять акцент на її відкритості до взаємодії з усім світом. Можна з впевненістю сказати, що українську музику сьогодні вже не можна виокремлювати від музики інших країн, а треба розглядати в контексті багатомовної світової культури. Великий пласт останньої, як відомо, спирається на найвідоміші християнські мотиви, про які йдеться в найпопулярнішій та найстарішій книзі світу.
Як відомо, понад 2000 років такою книгою для всього людства є Біблія. До текстів другої частини книги – Нового Заповіту – часто звертаються композитори сучасності, створюючи пасіони – музичні твори про останні дні життя Ісуса. В роботі простежено за розвитком жанру пасіону з часів Древнього Єгипту до сьогодення, від періоду Середнього царства, з часів існування драм-містерій на честь бога сонця Озіріса. Витоки обрядів на честь Озіріса та його жінки Ізіди лежать у далекому минулому первісного ладу, які Геродот називає «страстями». В дослідженні проведено паралель від Озіріса та Ізіди до Ісуса та його матері Марії.
Особливістю жанру страстей є повнота сюжету, який взято з Євангелій, унікальних книг, що складаються з багатожанрових літературних творів (біографічні описи, діалоги, притчі, прислів’я та ін.). Біблія – єдина збірка, в якій представлено твори даного жанру (за висловом митрополита Іларіона). В роботі встановлено амбівалентну сутність Біблії, яка для кожного розкривається по-своєму.
В дослідженні простежено за Реформацією та діяльністю М. Лютера (1483-1546), що вплинула і на появу нових конфесій (лютеранство, протестантизм та ін.), і сприяла зародженню нових музичних жанрів, зокрема, пасіонів. В роботі визначено взаємозв’язок між першим повним перекладом Біблії німецькою (1534) та першою слов’янською Біблією, яка з’явилась в Острозі (1581). В роботі визначено важливу роль Й. Вальтера (1496-1570), який пристосував католицькі страсті до потреб протестантів. Вершинним зразком пасіонів і сьогодні є твір Й. Баха «Страсті за Матвієм» (1727).
В роботі представлено історію розвитку жанру пасіону від IV ст. в його поліморфному перетворенні: від слова до словесно-музичного чинника. Пасіони пройшли шлях жанрової трансформації: читання Євангелія – спів Євангелія – драматичне читання – страсті-мотет – страсті-драма – кантата – театралізовані страсті – страсна ораторія. Оновлення жанру продовжується, прикладом є сучасні зразки українських пасіонів (твори О. Козаренко, В. Гайдука, І. Щербакова та ін.).
В дослідженні жанр пасіону представлено крізь призму явища хронотопу. Доведено, що axis mundi (вісь світу) представляє Христос, який поєднав собою все: і на небі, і на землі (центр всесвіту християн).
За вихідний сучасний жанровий канон взято барокову модель пасіонів з опорою на структуру: арія-хор-хорал-речитатив, що наповнено текстами з Євангелій. Виконавцями сучасних страстей можуть бути різні склади колективів. В роботі простежуються перетворення жанрового канону пасіону у сучасному музичному мистецтві.
У роботі відтворено класифікацію типів пасіонів за М. Друскіним: псалмодичний (твори Г. Шютца), респонсорний (О. Лассо); мотетний (Я. Обрехт). З середини XVI cт. з’являються нові типи страстей: протестантські (за деномінацією) та ораторіальні (за типом виконання). В роботі запропоновано оновлену класифікацію пасіонів та винесено пропозицію розрізняти пасіони за текстовим наповненням, за складом виконавців, за мовою написання та культурно-традиційним наповненням твору пропонуємо ввести національний тип пасіонів. Яскравим прикладом сучасного бачення жанру страстей з різними національно-культурними (інтернаціональними) ознаками пасіону в кожній з частин став проект «Passion-2000». Сумарний пасіон створено за чотирма Євангеліями різними мовами та різними композиторами: Т. Дуном, О. Голіховим, В. Римом, С. Губайдуліною.
Дата реєстрації
2026-10-26
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-26 / 2026-10-29
