Реєстраційний номер
0826U005524, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Державне регулювання освіти в умовах формування засад сталого розвитку
Здобувач
Позичанюк Кузьма Ігоревич,
Керівник Мазур Геннадій Федорович
Опонент Сиченко Віктор Володимирович
Опонент Коваль Ганна Володимирівна
Опонент Філіппова Вікторія Дмитрівна
Рецензент Кухарчук Петро Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія неперервної освіти"
Опис
У дисертації вирішено актуальне науково-прикладне завдання розвитку теоретико-методологічних засад та обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання освіти в умовах формування засад сталого розвитку.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення моделі державного регулювання системи освіти України, орієнтованої на імплементацію принципів сталого розвитку.
Методологічну основу становлять системний та інституціональний підходи; використано методи аналізу й синтезу – для уточнення понятійно-категоріального апарату; порівняльний метод – для узагальнення зарубіжного досвіду управління освітою; статистичний аналіз та – для оцінювання ефективності регулювання; метод моделювання – для побудови моделі державного регулювання освіти.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано синергетичну модель державного регулювання освітою в умовах формування засад сталого розвитку, представлено як системи концентричних рівнів (пропозицій). Сутність запропонованої моделі полягає у представленні державного регулювання у двосторонніх вертикальних та горизонтальних зв’язках (петлях зворотного зв’язку). Зв’язок «Згори-вниз» (Директивний та ресурсообмінний): Глобальний контекст через Рівень 1 задає правові рамки для Рівня 2 (управління). Управлінці розподіляють ресурси (Рівень 3) на підґрунті яких створюються програми (Рівень 4), що втілюються безпосередньо у закладах освіти (Рівень 5). Зв’язок «Знизу-вгору» (Зворотний зв'язок та адаптація): Практичний досвід Рівня 5 генерує запити до змісту навчання (Рівень 4), виявляє дефіцит ресурсів (Рівень 3), сигналізує управлінцям (Рівень 2) про управлінські бар’єри та ініціює зміни в законодавстві (Рівень 1). Міжблокова взаємодія (Горизонтальні зв’язки): Модель пронизана мережевою взаємодією через бізнес, НДО, міжнародну співпрацю, кластери та хаби. Це дозволяє системі уникати ізольованості, інтегруючи інновації ззовні (наприклад, дуальну освіту чи грантове фінансування). Механізми синергетичної взаємодії: Центральний блок моніторингу, оцінки та коригування стратегії діє як «атрактор», що синхронізує роботу всіх рівнів задля недопущення дисбалансу.
Удосконалено понятійно-категоріальний апарат публічного управління освітою через уточнення змісту поняття «державне регулювання освіти в умовах сталого розвитку»; теоретичні засади державного регулювання системою освіти в умовах формування засад сталого розвитку як сучасної системи поглядів на розвиток теорії публічного управління шляхом поглибленого теоретичне обґрунтування механізмів державного регулювання освітньої сфери через призму системного підходу, що передбачає врахування синергетичних ефектів взаємодії освітніх інституцій із соціально-економічним середовищем та їх впливу на формування людського капіталу як основи сталого розвитку; аналіз сучасного зарубіжного досвіду управління освітою, по виявленню основних тенденцій його розвитку, особливостей та чинників впливу на формування механізмів публічного управління. На відміну від існуючих підходів, що зосереджуються переважно на окремих аспектах (фінансування, стандартизація), запропоновано комплексну класифікацію, яка враховує взаємозв’язок трьох ключових компонентів: ступеня централізації/децентралізації управлінських повноважень, моделі фінансування (державне, приватне, змішане) та механізмів забезпечення якості освіти (державний контроль, ринкові інструменти, громадський нагляд); зроблено комплексну оцінку механізмів державного регулювання системи освіти України за індикаторами доступності, якості, інклюзивності, ресурсної ефективності та інтеграції принципів сталого розвитку та встановлено, що чинні є частково ефективними та мають виражений кризово-адаптаційний характер.
Дістали подальшого розвитку положення щодо системного характеру регулювання, що ґрунтується на принципах інтегрованості, превентивності та довгострокової орієнтації й охоплює рівні управління від локального до глобального; здійснено аналіз державного регулювання в системі освіти в умовах формування засад сталого розвитку, розроблено комплексний підхід, що інтегрує якісні та кількісні критерії, згруповані за трьома вимірами: економічним (ефективність використання ресурсів, інвестиційна привабливість освітніх проєктів), соціальним (рівень сформованості компетентностей сталого розвитку у випускників, інклюзивність освітнього середовища) та екологічним (впровадження «зелених» стандартів у діяльність закладів освіти, екологізація змісту навчальних програм); досліджено особливості розвитку державної політики управління системою освіти в умовах сталого розвитку, які полягають у необхідності переходу від директивного, централізованого підходу до моделі мережевої координації та стратегічного партнерства. Уточнено, що ефективність політики визначається не стільки обсягом фінансування, скільки здатністю держави стимулювати синергію між органами влади, закладами освіти, бізнесом, громадським сектором та міжнародними організаціями.
Дата реєстрації
2026-10-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-29 / 2026-10-29
